"Хоровий спів у Товстому". Побачило світ нове мистецько-краєзнавче дослідження Ольги Тракало

 #Нові книги #Краєзнавство

Побачило світ нове мистецько-краєзнавче дослідження Ольги Тракало

      Хоровий спів в Україні – це не тільки про розвиток нашої самобутньої пісні, культури, це також і про єднання української громади. Це – підвалини нашої ідентичності й самоусвідомлення своєї українськості.

      Саме темі розвою хорового співу в Товстому, що на Заліщанщині, присвятила своє краєзнавчо-інформаційне дослідження Ольга Тракало, заслужена працівниця культури України, яка майже три десятиліття очолювала Заліщицьку бібліотечну систему. Цьогорічна ювілярка-авторка зробила собі й читачам, шанувальникам українського мистецтва, цінний подарунок – видала книгу-фотоальбом «Хоровий спів у Товстому».

      Днями завітавши у Заліщицьку міську центральну публічну бібліотеку, Ольга Йосипівна зустрілася з фахівчинями книгозбірні – бібліотекаркою Галиною Заянчковською, провідною бібліотекаркою Лілією  Вонс, а також із істориком-дослідником, краєзнавцем і педагогом Михайлом Сопилюком, директором Заліщицького краєзнавчого музею Віталієм Каспруком, журналістом, редактором, письменником Петром Мельником, заслуженим працівником культури України, композитором, хормейстром Василем Салевичем та вручила всім примірники своєї книги з дарчими написами, зокрема і для читачів міської бібліотеки.

      У теплій атмосфері авторка й учасники зустрічі поділилися думками про роль і значення краєзнавчих досліджень для розвитку літератури і культури, передачі досвіду нащадкам, усі висловили підтримку Ользі Йосипівні в її творчій і дослідницькій роботі.

     До слова, книжка «Хоровий спів у Товстому» побачила світ 2025 року в Тернополі, у видавництві «Терно-Граф». Передмову написав заслужений журналіст України, голова Тернопільської обласної організації Національної спілки журналістів України, письменник, уродженець Товстого Василь Тракало.

      Варто зазначити, що виданню книги передувала значна дослідницька робота авторки і велике зібрання у музичній школі Товстого 28 травня 2023 року, яке його ініціаторка, організаторка і ведуча Ольга Тракало та всі учасники музично-краєзнавчої події присвятили історії й сьогоденню хорового співу в селищі.

      Про подію тоді писала місцева преса. Зокрема, у газеті «Колос» (м. Заліщики) були опубліковані статті заслуженої журналістки України Ольги Личук (Мельник) та заслуженого працівника культури України, композитора й організатора хорів на Харківщині, уродженця села Виноградне Василя Салевича. Ці публікації також лягли в основу краєзнавчого видання. Книжка містить галерею фотографій товстенських хорів різних років із коментарями авторки і  докладними списками учасників, художніх керівників, диригентів творчих колективів.

      Розвиток хорового співу в Товстому розпочався з 1911 року, коли вперше виступив церковний хор, а це – 114 років тому. А найстаріша світлина хору в книзі, датована ще 1927 роком. У виданні авторка розмістила пам’ятні світлини зі свого родинного фотоальбому, а також ті, які були передані пані Ользі колишніми співаками хорів.

      Тож це видання стане ще однією цеглиною в мистецько-краєзнавчий фундамент Товстенщини, Заліщанщини і Тернопілля, а також України, оскільки видавництво «Терно-Граф» усі видані книги обов’язково надсилає в Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського (Київ).

       На цей час у фондах бібліотеки імені В. І. Вернадського вже є дослідницька книжка 2009 року Ольги Тракало «Маестро Наддністрянського краю», видана до 100-річчя від дня народження Ярослава Васильовича Смеречанського, композитора, диригента, музиканта, педагога, організатора хорів і фундатора, першого директора дитячої музичної школи у Заліщиках, яка почала діяльність 1947 року, тобто понад 80 років тому.

    Авторка Ольга Тракало – особистість небайдужа, енергійна в своїх дослідженнях, тож, думається, з-під її пера вийде ще не одна цікава і потрібна книжка.

Оксана Дяків, бібліографиня

Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки,

письменниця, заслужена журналістка України

Задля згуртування громади (12 серпня 2025 року в Заліщиках відбулося велелюдне дійство з нагоди Дня молоді)

 

Жодна подія в нашому житті сьогодні не може обійтися без прояву поваги і підтримки Збройним силам України, без вшанування загиблих захисників нашої держави. Ось і 12 серпня цього року в нижньому міському парку Заліщиків відбулося велелюдне дійство з нагоди Дня молоді.

    Ця подія, згідно чинного законодавства України, відзначається на підтримку «прагнення української молоді до інтеграції в європейську спільноту, утвердження цінностей демократії та свободи». А нині реалізація згаданих цінностей неможлива без боротьби проти підлого ворога, який через жорстоку війну зазіхає на нашу землю, починаючи з 2014 року.

  Під час Дня молоді у міському парку діяли численні цікаві локації. Заліщицька міська центральна публічна бібліотека розгорнула виставку «Вони тримають Небо». Це – фотографії з роками життя загиблих у російсько-українській війні військовослужбовців і виставка підготовлених фахівцями книгозбірні спеціального альбому, ґрунтовних краєзнавчо-патріотичних матеріалів, сформованих у тематичні папки, а також біографічно-бібліографічні збірники «Люди свободи», «Жертовність в ім’я України»: перша частина (з лютого-березня 2022 року) та друга частина (з березня 2024 року і до нині).

     До слова, докладно ознайомитися з цими покажчиками та презентацією  «Вічна слава захисникам Української держави!» можна на сайті Заліщицької міської бібліотеки на головній сторінці сайту і ще в розділі «Захисники України із Заліщицької ОТГ», а також зчитавши QR-код на стелі «Алеї слави» у Заліщиках:

     “Люди свободи” - https://zal-lib.pp.ua/lyudy-svobody-krayany-geroyi-nebesnoyi-sotni-uchasnyky-ato-oos-biobibliografichnyj-narys/

     «Жертовність в ім’я України» -  https://zal-lib.pp.ua/wp-content/uploads/2024/02/Sajt-Stanom-na-08-10-2024-Pokazhchyk-41-Geroj-Zalishhanshhyny-2022-2024-rr.pdf

     «Вічна слава захисникам Української держави!» - https://zal-lib.pp.ua/vichna-slava-zahysnykam-ukrayinskoyi-derzhavy/

     У згаданих матеріалах – фотографії, біографії та інформації про відкриття меморіальних дощок про наших героїчних воїнів, які народилися, жили, працювали у м. Заліщики, селах нашої громади. Але в час нападу ворога стали на захист України і загинули у боротьбі за неї. Багато з військовослужбовців пішли на фронт як добровольці. І дев’яносто відсотків із них – це молоді люди, в тому числі зовсім юні, які, не вагаючись, боронили рідний край, бажаючи, щоб Україна не була розтоптана ногою окупанта, а як европейська країна скеровувала вектор своєї політики і економіки у Европу.

     До виставки впродовж Дня молоді підходили і спілкувалися з працівниками бібліотеки багато відвідувачів парку, зокрема члени сімей, рідні, друзі, знайомі воїнів, які поклали своє життя на вівтар свободи України, а також  священники, які здійснювали чин похорону. Зокрема, мова йде про захисників Олега Ланга, Юрія Безкоровайного, Ігоря Ференца, Давида Саєнка, Олега Гулька, Ореста Квача, Івана Мороза, Андрія Меленичука, Івана Кімеле, Михайла Підгребі та інших доблесних Героїв України із Заліщицької ОТГ.

     Того ж дня Заліщицька міська бібліотека запросила також дорослих і дітей в творчу альтанку як локацію під назвою: «Склади себе». Учасники різного віку з цікавістю й задоволенням розв’язували візуальні головоломки-пазли різних рівнів складності, досягаючи гарного результату – гуртом чи самостійно складеної картини.

     Як завжди, працівники бібліотеки закликали учасників події долучитися посильними донатами до поповнення скриньки «На допомогу ЗСУ». Було зібрано 1500 гривень. Долучилися дорослі і юні учасники Дня молоді, приватні підприємці, БО «БФ «Рідний край – оберіг» (с.Добрівляни). Кошти передані 13 серпня заліщицькому волонтерові Ярославові Гринишину для доповнення суми оплати вартості аналізатора дронів, вже придбаного для наших воїнів.

     Тож День молоді – це подія задля згуртування жителів міста і громади: і молоді, і старших поколінь, батьків юнаків і дівчат. 

Оксана Дяків,

заслужений журналіст України,

бібліограф Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки

75 рокiв газетi Залiщицького району

Оксана Дяків розповідає про свою родину, члени якої були репресовані

Бібліограф, поетеса Оксана Дяків проводить огляд літератури до Дня матері

У Заліщиках урочисто відзначили 70-річчя поета Івана Козака. Поет крізь призму часу

 

У Заліщиках урочисто відзначили

70-річчя поета Івана Козака. Поет крізь призму часу

 

     Чудового першого липневого дня, коли літня природа щедро дарує нам буяння зелені й квітів мальовничого Наддністрянського краю, своє світло й тепло, у міській бібліотеці Заліщиків зібралися друзі, колеги, рідні та поціновувачі поетичної творчості, аби вшанувати 70-річчя Івана Козака – поета, автора книг «Мости любові», «Філософія життя», «День мандрує світом», «Промінь надії», педагога, історика, краєзнавця, активного учасника літературно-мистецької студії «Ліра».

Іван Романович – лавреат регіональної премії імені Івана Бажанського, письменника і педагога з Буковини, відмінник освіти України, нагороджений почесним знаком «Антон Макаренко».

Імпреза під назвою «З думками про життя» стала не лише урочистістю, а й глибокою розмовою про життєвий шлях людини, яка своєю працею і словом зробила помітний внесок у літературний простір, педагогічну діяльність на Заліщанщині й Буковині.

Ведуча вечора – директорка міської бібліотеки Марія Рудик – тепло привітала присутніх, зауваживши, що в такі миті пам’ять особливо жива, бо поруч – люди, які розуміють цінність слова, дружби й духовності.

Марія Володимирівна представила ювіляра як людину багатогранного таланту. За плечима Івана Козака – понад три десятиліття педагогічної роботи, публікації в пресі, вірші, що оспівують рідну землю, історичну пам’ять і духовні цінності, краєзнавчі нариси.

Учасників події освятив молитвою архимандрит церкви Покрови Пресвятої Богородиці с.Зозулинці, отець Мстислав. Його благословення стало немов світлом на шляху, яким поет іде крізь роки. Отець Мстислав вручив Іванові Козаку ювілейну медаль «Хрещення Руси-України».

Першою мелодійною нотою велелюдного дійства прозвучала пісня «Два кольори» у виконанні Сергія Костюка та Миколи Когута – як символ життєвого шляху, вистеленого червоним і чорним, радістю і випробуваннями.

З душевною теплотою привітала іменинника начальниця відділу культури, туризму, молоді та спорту Заліщицької міської ради Оксана Безушко.

Народнопісенною хвилею огорнув учасників заходу фольклорний ансамбль під керівництвом Віталія Салевича «Зозулинські кумасеньки» у складі Марії Загарії, Розалії Ілюк, Мирослави Шафірко та Любові Висоцької.

Особливу атмосферу імпрези створювали вірші самого ювіляра. Під час події звучала низка авторський творів, зокрема «Зозулинська капличка», «Слід», «Втрачена весна», «Моє село», «Де ти, праведний світе?», «Шахівниця». Вірш «Філософія життя» декламував бібліотекар Андрій Машера. Поезії зворушили присутніх глибиною образів, болем за минуле, за воєнне сьогодення й надією на майбутнє. Натхнення, за словами Івана Романовича, ніколи не полишає його, воно з’являється у спогадах і щоденних переживаннях.

Життєві коріння і крона пана Івана – його родина, зокрема сини Роман та Андрій, яких народили з дружиною Марією, внуки Тадей і Даніель, Тарас і Марта. Батька і дідуся, брата через відеозвернення вітали з Лондона син Андрій Козак, його дружина Ірина та внуки Тадей і Даніель, а з далекої Канади – двоюрідна сестра Василина Босак-Матійчик. Їхні слова були теплими, як проміння сонця в рідних Зозулинцях, і щирими, як сльоза радості на очах поета.

І як же без чаруючої музики?! На музику знаного митця, заслуженого працівника культури України Василя Салевича і слова поета Івана Козака натхненно прозвучали пісні «З Днем матері!», «Запізніла любов», «Мости любові». Їх дарували слухачам Сергій Костюк, Микола Когут – дует Заліщицького міського Будинку народної творчості, чиї сольні голоси ніби вимережували мелодію і плин часу. А ще демонструвалося відео пісні «Тут жили козаки». Успішно відбулася презентація нового музичного твору в співпраці Василя Салевича та Івана Козака «Весна кохання». Іван Салевич щиро поздоровив ювіляра та вручив йому диск зі своїми піснями.

Особливо тепло й щироседечно прозвучав виступ Любові Іванівни Голодівської, подруги ювіляра, яка постійно підтримує поета в творчості й завдяки якій цьогоріч світ побачила нова збірка Івана Козака «Промінь надії».

З вітальним словом звернувся до винуватця торжества друг із часів студентської юності і до нині Василь Машера, автор статті-післямови «Жити і творити добро» до збірки «Філософія життя».

Сердечно поздоровила Івана Романовича заслужений працівник культури України, фахівчиня бібліотечної справи, теж цьогорічна ювілярка Ольга Тракало.

З Чернівецької області приїхали щирі побратими по перу й духу.

Івана Романовича вітала першою із гостей Любов Петровська з Чернівців, педагог і поетеса, яка багато літ працювала з Іваном Козаком.

Василь Джуран, який сім років був головою Чернівецької обласної організації Національної спілки письменників України, письменник і журналіст, редактор, наголосив, що Іван Козак – це постать, яка вміє поєднувати глибоку людяність, духовність і національну гідність, а його поезія – це літопис часу, в якому ми живемо. Пан Василь представив присутнім спеціальний вітальний поетично-прозовий буклет, який вийшов до 70-ліття пана Івана.

Щиро здоровили ювіляра заступник голови Чернівецької обласної організації НСПУ Степан Панчук; письменник, архітектор і журналіст Ярослав Волощук, психологиня й поетеса Лілія Крисько із Чернівців; поет Олександр Дрига і журналістка, волонтерка, заступниця директорки (редакторки) газети «Голос краю», очільниця товариства «Просвіта» Світлана Масловська із м. Заставна.

Ювіляр отримав поетичне вітання з Чернівців від членкині НСЖУ Марії Гаврилюк-Кисильової, уродженки с.Зозулинці, з якою разом Іван Козак підготував і видрукував біографію художника із рідного села Василя Дем’яніва.

Поздоровив давнього друга однокурсник по Чернівецькому державному університету, старший викладач Західноукраїнського національного університету (м. Тернопіль) Іван Мельник, який разом із ювіляром свого часу осягав глибини історії. Гості дарували квіти, картини, книги, буклети Іванові Романовичу, а також і Заліщицькій міській бібліотеці.

У відеозверненні із Заставнівського вищого професійно-технічного училища № 24 звучали слова вітань і вдячності від директорки училища Марина Василик, майстра виробничого навчання Богдана Андрусика, уродженця с.Городок, викладача, вихованця Івана Романовича – Михайла Сяброва.

Як місток між поколіннями, як визнання таланту, що надихає інших, звучали слова поетів літературно-мистецької студії «Ліра», яка діє при Заліщицькій міській бібліотеці: письменника, журналіста, члена НСЖУ, багаторічного редактора газети «Колос» (м.Заліщики) Петра Мельника, поетеси, педагогині-словесниці, очільниці студії «Ліра» Богдани Стефанюк, заслуженої журналістки України, членкині НСЖУ та Наукового товариства ім.Шевченка, редакторки, бібліографа міської бібліотеки Оксани Дяків.

Під час події звучали небайдужі вірші Івана Козака про складний сучасний літопис України, поетичні роздуми про причини російсько-української війни, вірш «Борцям за волю України» з нової книжки «Промінь надії», що присвячений нашим мужнім воїнам-захисникам, які доблесно воюють і, на жаль, жертовно віддають своє здоров’я і навіть життя за самостійну Україну.

Свої вітання ювілярові адресував Михайло Сопилюк, голова Заліщицької організації Спілки слов’янських письменників України, історик, краєзнавець-дослідник, і подарував Івану Козакові свої фундаментальні книги та слова шани. Михайло Васильович, син якого Володимир Сопилюк, захисник-доброволець уже понад три роки захищає нашу державу від російського ворога, наголосив на важливості книг у формуванні проукраїнської позиції нашої молоді та закликав ювіляра написати краєзнавчий нарис про рідні Зозулинці.

Завершилась імпреза спільним виконанням традиційної української урочистої пісні «Многая літа!» – щирою, як усе, що було сказане і заспіване в той день. Іван Козак залишився вдячний кожному, хто прийшов, сказав добре слово, подарував пісню чи спогад.

Це була імпреза, де слово і музика, родина і друзі творили єдину симфонію життя Івана Козака. Його 70 літ – це новий розділ у книзі, яку він пише душею.

Адже коли спогади проростають у серці, як жито навесні, коли слово не старіє, а лише набирає ваги, тоді настає мить для короткої зупинки, щоб озирнутися, подякувати, прийняти шану і йти далі!

Ювілей нашого краянина Івана Козака став доказом того, що справжня поезія, творчість народжуються з любові – до людей, до рідної землі, до життя.

 

Оксана Дяків,

заслужений журналіст України,

членкиня НСЖУ та  Наукового товариства Шевченка,

Спілки словянських письменників України

Поет крізь призму часу: в Заліщиках урочисто відзначили 70-річчя поета Івана Козака

Поет крізь призму часу: в Заліщиках урочисто відзначили  70-річчя поета Івана Козака

Чудового першого липневого дня, коли літня природа щедро дарує нам буяння зелені й квітів мальовничого Наддністрянського краю, своє світло й тепло, у міській бібліотеці Заліщиків зібралися друзі, колеги, рідні та поціновувачі поетичної творчості, аби вшанувати 70-річчя Івана Козака – поета, автора книг «Мости любові», «Філософія життя», «День мандрує світом», «Промінь надії», педагога, історика, краєзнавця, активного учасника літературно-мистецької студії «Ліра».

Іван Романович – лавреат регіональної премії імені Івана Бажанського, письменника і педагога з Буковини, відмінник освіти України, нагороджений почесним знаком «Антон Макаренко».

Імпреза під назвою «З думками про життя» стала не лише урочистістю, а й глибокою розмовою про життєвий шлях людини, яка своєю працею і словом зробила помітний внесок у літературний простір, педагогічну діяльність на Заліщанщині й Буковині.

Ведуча вечора – директорка міської бібліотеки Марія Рудик – тепло привітала присутніх, зауваживши, що в такі миті пам’ять особливо жива, бо поруч – люди, які розуміють цінність слова, дружби й духовності.

Марія Володимирівна представила ювіляра як людину багатогранного таланту. За плечима Івана Козака – понад три десятиліття педагогічної роботи, публікації в пресі, вірші, що оспівують рідну землю, історичну пам’ять і духовні цінності, краєзнавчі нариси.

Учасників події освятив молитвою архимандрит церкви Покрови Пресвятої Богородиці с.Зозулинці, отець Мстислав. Його благословення стало немов світлом на шляху, яким поет іде крізь роки. Отець Мстислав вручив Іванові Козаку ювілейну медаль «Хрещення Руси-України».

Першою мелодійною нотою велелюдного дійства прозвучала пісня «Два кольори» у виконанні Сергія Костюка та Миколи Когута – як символ життєвого шляху, вистеленого червоним і чорним, радістю і випробуваннями.

З душевною теплотою привітала іменинника начальниця відділу культури, туризму, молоді та спорту Заліщицької міської ради Оксана Безушко.

Народнопісенною хвилею огорнув учасників заходу фольклорний ансамбль під керівництвом Віталія Салевича «Зозулинські кумасеньки» у складі Марії Загарії, Розалії Ілюк, Мирослави Шафірко та Любові Висоцької.

Особливу атмосферу імпрези створювали вірші самого ювіляра. Під час події звучала низка авторський творів, зокрема «Зозулинська капличка», «Слід», «Втрачена весна», «Моє село», «Де ти, праведний світе?», «Шахівниця». Вірш «Філософія життя» декламував бібліотекар Андрій Машера. Поезії зворушили присутніх глибиною образів, болем за минуле, за воєнне сьогодення й надією на майбутнє. Натхнення, за словами Івана Романовича, ніколи не полишає його, воно з’являється у спогадах і щоденних переживаннях.

Життєві коріння і крона пана Івана – його родина, зокрема сини Роман та Андрій, яких народили з дружиною Марією, внуки Тадей і Даніель, Тарас і Марта. Батька і дідуся, брата через відеозвернення вітали з Лондона син Андрій Козак, його дружина Ірина та внуки Тадей і Даніель, а з далекої  Канади – двоюрідна сестра Василина Босак-Матійчик. Їхні слова були теплими, як проміння сонця в рідних Зозулинцях, і щирими, як сльоза радості на очах поета.

І як же без чаруючої музики?! На музику знаного митця, заслуженого працівника культури України Василя Салевича і слова поета Івана Козака натхненно прозвучали пісні «З Днем матері!», «Запізніла любов», «Мости любові». Їх дарували слухачам Сергій Костюк, Микола Когут – дует Заліщицького міського Будинку народної творчості, чиї сольні голоси ніби вимережували мелодію і плин часу. А ще демонструвалося відео пісні «Тут жили козаки». Успішно відбулася презентація нового музичного твору в співпраці Василя Салевича та Івана Козака «Весна кохання». Іван Салевич щиро поздоровив ювіляра та вручив йому диск зі своїми піснями.

Особливо тепло й щироседечно прозвучав виступ Любові Іванівни Голодівської, подруги ювіляра, яка постійно підтримує поета в творчості й завдяки якій цьогоріч світ побачила нова збірка Івана Козака «Промінь надії».

З вітальним словом звернувся до винуватця торжества друг із часів студентської юності і до нині Василь Машера, автор статті-післямови «Жити і творити добро» до збірки «Філософія життя».

Сердечно поздоровила Івана Романовича заслужений працівник культури України, фахівчиня бібліотечної справи, теж цьогорічна ювілярка Ольга Тракало.

З Чернівецької області приїхали щирі побратими по перу й духу. Василь Джуран, який багато років був головою Чернівецької обласної організації Національної спілки письменників України, письменник і журналіст, редактор, наголосив, що Іван Козак – це постать, яка вміє поєднувати глибоку людяність, духовність і національну гідність, а його поезія – це літопис часу, в якому ми живемо. Пан Василь представив присутнім спеціальний вітальний поетично-прозовий буклет, який вийшов до 70-ліття пана Івана.

 Щиро здоровили ювіляра заступник голови Чернівецької обласної організації НСПУ Степан Панчук; письменник, архітектор і журналіст Ярослав Волощук, психологиня й поетеса Лілія Крисько із Чернівців; поет Олександр Дрига і журналістка, волонтерка, заступниця директорки (редакторки) газети «Голос краю», очільниця товариства «Просвіта» Світлана Масловська із м. Заставна.

Ювіляр отримав поетичне вітання з Чернівців від членкині НСЖУ Марії Гаврилюк-Кисильової, уродженки с.Зозулинці, з якою разом Іван Козак підготував і видрукував біографію художника із рідного села Василя Дем’яніва.

Поздоровив давнього друга однокурсник по Чернівецькому державному університету, старший викладач Західноукраїнського національного університету (м. Тернопіль) Іван Мельник, який разом із ювіляром свого часу осягав глибини історії. Гості дарували квіти, картини, книги, буклети Іванові Романовичу, а також і Заліщицькій міській бібліотеці.

У відеозверненні із Заставнівського вищого професійно-технічного училища № 24 звучали слова вітань і вдячності від директорки училища Марина Василик, майстра виробничого навчання Богдана Андрусика, уродженця с.Городок, викладача, вихованця Івана Романовича – Михайла Сяброва.

Як місток між поколіннями, як визнання таланту, що надихає інших, звучали слова поетів літературно-мистецької студії «Ліра», яка діє при Заліщицькій міській бібліотеці: письменника, журналіста, члена НСЖУ, багаторічного редактора газети «Колос» (м.Заліщики) Петра Мельника, поетеси, педагогині-словесниці, очільниці студії «Ліра» Богдани Стефанюк, заслуженої журналістки України, членкині НСЖУ та Наукового товариства ім.Шевченка, редакторки, бібліографа міської бібліотеки Оксани Дяків.

Під час події звучали небайдужі вірші Івана Козака про складний сучасний літопис України, поетичні роздуми про причини російсько-української війни, вірш «Борцям за волю України» з нової книжки «Промінь надії», що присвячений нашим мужнім воїнам-захисникам, які доблесно воюють і, на жаль, жертовно віддають віддають своє здоров’я і навіть життя за самостійну Україну.

Свої вітання ювілярові адресував Михайло Сопилюк, голова Заліщицької організації Спілки слов’янських письменників України, історик, краєзнавець-дослідник, і подарував Івану Козакові свої фундаментальні книги та слова шани. Михайло Васильович, син якого Володимир Сопилюк, захисник-доброволець уже понад три роки захищає нашу державу від російського ворога, наголосив на важливості книг у формуванні проукраїнської позиції нашої молоді та закликав ювіляра написати краєзнавчий нарис про рідні Зозулинці.

Завершилась імпреза спільним виконанням традиційної української урочистої пісні «Многая літа!» – щирою, як усе, що було сказане і заспіване в той день. Іван Козак залишився вдячний кожному, хто прийшов, сказав добре слово, подарував пісню чи спогад.

Це була імпреза, де слово і музика, родина і друзі творили єдину симфонію життя Івана Козака. Його 70 літ – це новий розділ у книзі, яку він пише душею.

Адже коли спогади проростають у серці, як жито навесні, коли слово не старіє, а лише набирає ваги, тоді настає мить для короткої зупинки, щоб озирнутися, подякувати, прийняти шану і йти далі!

Ювілей нашого краянина Івана Козака став доказом того, що справжня поезія, творчість народжуються з любові – до людей, до рідної землі, до життя.