Сім років іде сучасна російсько-українська війна. Україна всіма силами захищає свою територіальну цілісність від загарбника-окупанта. У війні гине цвіт нації – громадяни-патріоти, які своїм життям зберігають мир і спокій для кожного з нас. І ми завжди пам’ятаємо та будемо пам’ятати тих, чиї душі стали у лави Небесного Воїнства під час захисту України від ворога.
У Заліщиках 24-25 липня цього року відбувся фестиваль «Вільний духом. Пам’яті Ореста Квача». Його організаторами стала родина Ореста Квача, друзі, “Експертний корпус” - освітня організація, що висвітлює історичні, мілітарні, культурні та суспільні теми, Заліщицька міська рада (голова Іван Дрозд).
23 липня Орест Квач відзначав би своє тридцятиріччя, але для всіх рідних, друзів він залишиться 23-річним патріотом України, нескореним борцем проти російського поневолювача. У той день ввечері біля пам’ятника на могилі Ореста Квача на місцевому кладовищі відбулися військові почесті пам’яті Героя, у яких взяли участь, крім родини, представників громадськости, гостей, вихованці Київського військового ліцею ім. І.Богуна, де свого часу навчався О.Квач.
Розпочався фестиваль наступного дня біля каплички у нижньому
парку. У відкритті взяли участь представники місцевої влади, зокрема секретар
міської ради Уляна Лисак, заступник міського голови з гуманітарних питань
Олеся Кирилюк, начальник відділу культури, молоді та спорту Оксана Безушко,
заступник начальника відділу освіти Назар Стратій та ін., громадськість,
родичі загиблих під час АТО/ООС, ветерани АТО/ООС, численні гості, які прибули
з різних куточків України.
Провели поминальну панахиду за загиблими Героями у російсько-українській війні і змовили щиру молитву за перемогу українського війська настоятель кафедрального собору Верховних Апостолів Петра і Павла міста Чортків Андрій Лемчук, отці Володимир Дрозд, Василь Бойчук, отець Василь Щур (села Колодрібка, Зозулинці), Володимир Драбик (села Городок, Кулаківці), парохи міста Заліщики - церкви Пресвятого Серця Христового - о. Роман Бронецький - та Покрови Пресвятої Богородиці - о. Іван Сендзюк. У своїх молитвах присутні звернулися до Бога, щоб пом’янути тих, хто віддав найдорожче - життя - за наш мир і спокій в сьогоденні, просили у Бога сили віри та духу здолати зло агресора, яке не дає нам розвиватися та ставати сильною державою, а також допомогти у складні хвилини.
Отець Андрій Лемчук у спільній з громадою молитві, складеній єпископом Бучацької єпархії владикою Дмитром Григораком, просили Божої опіки та заступництва для воїнів, які перебувають на передовій, щоб Господь примножив їм здоров’я, зберіг та захистив їх від лихого і утвердив віру в перемогу над ворогом.
Після молитви пролунав духовний гімн України «Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни…» у виконанні церковного хору та пройшли почесним строєм вихованці Київського військового ліцею ім.І.Богуна.
Усі події фестивалю «Вільний духом. Пам’яті Ореста Квача» відбувалися на різних локаціях нижнього парку. Крім того, були місця, де презентували свою діяльність організації, які у різний спосіб творять спільну пам’ять про полеглих Героїв новітньої війни ХХІ ст. Це - Тернопільський обласний центр сприяння територіальній обороні Тернопільської обласної ради, 15-а Державна пожежно-рятувальна частина управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області м. Заліщики, міська публічна бібліотека, Центр для учасників АТО та їх сімей «Бандерівський схрон» (Івано-Франківська обл.), ГО «Єдина родина Чернігівщини» та ін. Під час заходів присутні могли ознайомитися з виставками: «Героїчна оборона Донецького аеропорту», «Вертаємо своє» – до річниці звільнення різних міст Сходу України, «Вільний духом. Пам’яті Ореста Квача», «Сіверщина. Блокпост пам’яті», Віктора Гурняка - «Від Майдану до війни». Працювали з дітьми фахівці Заліщицької художньої школи, Будинку дитячої та юнацької творчості Заліщицької міської ради, відбувались майстер-класи.
24 липня понад 30 байкерів з Чернігівщини, Чортківщини і не тільки проїхали вулицями Заліщиків та алеями парку - як місця фестивалю - у пам’ять про Ореста Квача. Вони також схилили голови у шані Герою на цвинтарі.
Однією з локацій фестивалю, яка була спрямована на популяризацію серед місцевих мешканців та гостей події складних сторінок сучасної історії національно-визвольних змагань першої половини ХХ століття, став «Історичний полігон 3.0». Роботу локацій розпочав співзасновник освітнього проєкту «Експертний корпус», громадський діяч, працівник Український інститут національної пам’яти, учасник АТО Роман Кулик. Він запросив до слова юриста, дослідника історії Івана Гоменюка, засновника історичного ресурсу «Пустощі східноєвропейської Кліо», який ознайомив присутніх зі складним періодом історії західноукраїнських земель 1919р. Він провів слухачів звивистими шляхами Галицької армії, яка пройшла славний шлях від Львова до Чорткова, а потім далі – за р.Збруч. Акцентував увагу на суперечливому характері взаємин політичної та військової еліти УНР та ЗУНР, які не могли у відповідальний момент перед більшовицькою та білогвардійською небезпеками знайти точки порозуміння, щоб відстояти незалежність.
Наступний виступаючий Володимир Бірчак, історик, один із найкращих дослідників історії боротьби УПА, заступник головного редактора «Історичної правди» та керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. У своїй розвідці «Останні самураї УПА» він цікаво розповідає про тих, хто не скорився більшовицькому режиму, а залишився жити підпільником навіть після завершення національно-визвольних змагань у 1950-х роках. Їх життєві долі ще чекають не тільки на своїх дослідників, але й митців. У своєму виступі Володимир Бірчак постійно наголошував, що такі люди є свідченням їх глибокої сили волі та ідейних націоналістичних переконань, що дозволили у такий спосіб засвідчити протест українців проти радянської окупаційної влади.
Святослав Липовецький, відомий історик, публіцист, журналіст у лекції «Незнаний вояк: революційне підпілля міжвоєнної Галичини» рефлексував над темою, наскільки націоналістична діяльність молодих галичан першої третини ХХ століття є аргументом поняття «найкрутішого покоління», яке введено американськими соціологами та засобами масової інформації. Воно трактується, на думку автора, у той спосіб, що українська молодь своїми вчинками формувала розуміння важливости національної ідеї як об’єктивної реальности для здобуття незалежности України в історичній перспективі.
На завершення лекторію “Історичний полігон 3.0” Іван Хома, кандидат історичних наук та найвідоміший дослідник теми Січових Стрільців та Євгена Коновальця, у своїй лекції «Чому військові та політичні проєкти Євгена Коновальця були успішними?» на основі історичних архівів давав відповідь на це питання. Він зазначав при цьому, що саме громадський і політичний досвід Євгена Коновальця до років Першої світової війни став тією основою, яка дозволила йому у міжвоєнний період стати лідером націоналістичного руху. Порівнюючи з сучасністю, автор говорить про схожість політичних еліт, їх ставлення до суспільно-політичного становища українців та національно-визвольних змагань після поразки Української національно-демократичної революції.
Виступаючі дослідники історії ґрунтовно і глибоко давали відповіді на питання присутніх, ділилися своїми планами на майбутнє.
Національна історія України постійно розвивається внаслідок сучасних досліджень науковців на основі опрацьованих архівів. І саме вони дозволяють у роки російсько-української агресії доносити громадянам правду про минуле нашого національно-визвольного руху, формувати власну національну ідентичність, стійку самосвідомість для боротьби за сильну незалежну Україну.
Василь Дяків, історик, член НСЖУ
Світлини Василя Іванишина та “Експертного корпусу”.
(Публікація в газеті «Колос» (м. Заліщики). 30 липня 2021 року).
