Уже 25 років учителі Заліщицької державної гімназії розвивають таланти учнів, допомагають випускникам обрати свій шлях у житті, вкладаючи в них частинку свого серця. На конкурсі поетичних талантів одна з гімназисток написала такі слова:
Гімназія - наш рідний дім,
І вчаться мудрі діти в нім,
А вчителі нам за батьків…
Такі слова, мабуть, є справжньою нагородою для колективу Заліщицької державної гімназії. Як бібліотекар навчального закладу пропоную ознайомитися з цікавими фактами з життя наших учителів, зокрема розповісти про педагогів-поетів.
На мою думку, кожен із моїх колег є поетом, але не всі можуть у цьому зізнатися. У проєкті «Вчителі-поети» я разом із гімназистами гуртка «Журналістський центр», що діє при бібліотеці закладу, розкажу про декого з них. Учасниками гуртка та цього проекту є Назар Цупер, який знімав та монтував відео, а також Максим Сендзюк і Юлія Боднар, які брали інтерв’ю у педагогів.
Наприклад, Надія Іванівна Сопилюк – учитель хімії.
Здавалося б, які хімічні зв’язки можуть спричинити поетичні реакції? Але працюючи багато років у гімназії, на одному із семінарів Надія Іванівна спіймала себе на тому, що почала говорити віршами. І це на уроці хімії! Гімназисти недовго залишалися в боргу і почали писали вірші, присвячені хімії.
Тарас Степанович Середюк - учитель української мови та зарубіжної літератури. Можна сказати, потомствений поет.
Мати - педагог гімназії Ольга Панасівна Середюк, до речі, моя вчителька, запам’яталася творчими уроками, різними вечорами-інсценізаціями.
Тарас Середюк написав «Гімн гімназії», багато патріотичних віршів. Жоден сценарій свята не обходиться без його віршованих рядків: привітання для гостей з Німеччини, Америки чи представлення команди на змаганнях «Січ», конкурси екології, пожежних та чимало інших заходів. Чого тільки варта назва його поетичної збірки «Зимовий гербарій»! На тему рибальства вчитель може говорити безкінечно, йому позаздрив би й Остап Вишня. Його захоплення розведенням декоративних рибок, майструванням акваріумів втілилося в роботі гімназійного гуртка «Акваріумісти», який веде Т.С.Середюк. А ще неодноразово в учительську педагог приносив крихітних папужок. Здавалося б, вони після таких подорожей не виживуть, але, виявляється, їх потрібно було підгодовувати вітамінами, вербовими гілочками та багато чим іншим. Тарас Степанович – справжній природолюб!
За 25 років гімназія встигла виховати учнів, які прийшли в заклад знову уже як педагоги. Отож, знайомтеся: Наталія Василівна Зубик - учитель української мови та літератури.
Її мати – вчитель-словесник Марія Мар’янівна Бежук. Свою літературну творчість Наталя почала в стінах навчального закладу, писала вірші, як сама зізнається, на останніх аркушах зошитів. У гімназійні роки видала збірку «Розкрилля», в якій поділилася сокровенними почуттями. Запам’яталося, як у перші дні Помаранчевої революції 7-А клас, в якому навчалася Наталя, «втікав» на майдан. А дівчина з трибуни читала свій вірш «Єднаймося, українці!», що є актуальним і сьогодні.
Зараз Наталя Василівна займається педагогічною та науковою роботою, нещодавно захистила кандидатську дисертацію. Мабуть, якби поставила перед собою мету, то давно стала б доктором наук, маючи великий потенціал, могла б працювати в Києві, писати наукові праці, видавати збірки… Але вирішила й надалі єднати свою долю з гімназією, де успішно ділиться знаннями з учнями.
Працює в нашому закладі сім’я педагогів Дякових. Тато, мама та дочка – усі пишуть вірші. До того ж Надія Василівна Байгуш (Дяків) - колишня гімназистка. Ще в роки навчання публікувала свої поезії в журналах та газетах. Зараз працює вчителем англійської та німецької мов. Василь Григорович Дяків – заслужений вчитель України, автор віршів та багатьох публікацій у пресі, співавтор підручників.
2020 року став переможцем найпрестижнішої педагогічної нагороди Global Teacher Prize Ukraine. Оксана Іванівна Дяків – учителька образотворчого мистецтва, редактор газети «Колос», заслужений журналіст України, надзвичайно обдарована особистість. У гімназійній бібліотеці є чотири збірки віршів та прози Оксани Дяків з восьми її авторських видань, свого часу відбувалися цікаві поетичні зустрічі з вихованцями та педагогами закладу.
Тож багато це чи мало: стільки поетів в одному колективі?! Хтось може позаздрити, а інший скаже: «Такого не буває». А ще хтось завітає до нас і теж стане поетом. Адже гімназія – це наш спільний дім, і ми радо чекаємо вас у нім!
Наталія СКОРОПАДСЬКА, вчитель трудового навчання
та бібліотекар Заліщицької державної гімназії
(Докладніше про згаданих у статті педагогів та їхню творчість можна дізнатися на блозі авторки та на YuoTube каналі Natalia Skoropadska)
Немає коментарів:
Дописати коментар