КНИГА З ІСТОРІЇ МІСТА ЗАЛІЩИКИ: ДОСЛІДЖУЄМО ПЕРШОВИТОКИ

Кожному історичному процесу властиві витоки, з яких розпочинається зростання, розвиток та розквіт. Літопис населеного пункту також має відправну точку – період, з якого стартувало його життя для подальшого розвою. Але історія населених пунктів часто поглинається мороком забуття. Час і періоди катаклізмів безжально знищують не тільки вигляд міста чи села, але й архіви, у яких відображаються різні сфери життя їх мешканців.

Складна історія українських земель наклала свій відбиток на розвиток населених пунктів. Місто Заліщики – перлина південного Поділля - має власну захоплюючу і водночас трагічну історію. Її дослідження - це складний і тривалий процес, який потребує багато ресурсів та значних зусиль науковців. Адже пошук архівів, які можуть пролити світло на давні періоди заснування та розбудови, зокрема міста Заліщики, дійсно непростий! Важливі документи розміщені в історичних інституціях Польщі, Австрії, інших країн Європи та світу. Багато документів написані польською, німецькою, латинською, французькою, російською мовами, а тому процес дослідження потребує перекладу.

Що таке місто? Під час його розбудови зводяться будівлі різного призначення, формується міський ландшафт, зв’язки з іншими містами та селами, розвивається промисловий потенціал, культурне та духовне життя. І все це потребує значних коштів, залучення великих людських ресурсів.

Витоки міста Заліщики сягають другої половини ХVIII століття. Як все відбувалося? Що нового було в цьому процесі? Хто і як фінансував усі роботи по розбудові міста? Які наслідки цього першого - вкрай необхідного - етапу для становлення міста Заліщики? Це – далеко неповний перелік питань, які важливі для розуміння діяльності міста і його подальшого розвитку.

Переді мною - книга науковців-краєзнавців Михайла Сопилюка та Миколи Бачинського «Становлення міста Заліщики в середині ХVIII століття» (за матеріалами Головного Архіву Актів Давніх у Варшаві) видавництва «Терно-граф» 2020 року. У виданні читач може знайти відповіді на ці та інші значущі запитання.

Крім нової книги, знаний краєзнавець, дослідник історії Михайло Сопилюк – автор і співавтор таких видань, як «Нарис історії розвитку навчального закладу «Від садівничої школи – до агроколеджу», «На переломі століть», «Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Заліщиках», двотомника «Заліщики: роки, події, люди», книг «Степан Слободян – провідник ОУН Карпатського краю» та «Дорогою правди». Тобто Михайло Васильович має значний дослідницький досвід, який посприяв йому в роботі над новою монографією.

Перша важлива ознака видання «Становлення міста Заліщики в середині ХVIII століття» - науковість. Автори детально та ґрунтовно опрацювали унікальний архів «Книги обліку коштів, використаних з казни Його Королівської Милості (короля Польщі) за період будівництва міста Заліщики, закладення королівської фабрики сукна та зведення різних об’єктів міста в 1750-1769 роках», який зберігається в Головному Архіві Давніх Актів у Варшаві. Документ опрацьовували й інші українські науковці, але їхні роботи мали узагальнений характер і характеризували різні процеси західноукраїнського регіону в другій половині ХVIII століття.

Михайло Сопилюк та Микола Бачинський у своїй книзі зосередили увагу винятково на історії розбудови міста Заліщики та його околиць. Локалізація та конкретизація заснування і розвитку нашого міста на основі архівних джерел  – це справді унікальний підхід для усвідомлення історичних процесів подальшого життя Заліщиків.

Але, крім документів з Головного Архіву Давніх Актів у Варшаві, автори для введення життя м. Заліщики у контекст історичних подій, які відбувалися в останні десятиліття існування Речі Посполитої, опрацювали понад сім десятків різноманітних історичних джерел та літератури. Серед них – й інші архівні документи польською, російською мовами, правові документи, дослідження істориків, краєзнавців, науковців: Й.Шварца, Ю.Малєєва, В.Олійника, Р.Кайндля, П.Сіреджука, І.Боднара, М.Стрішенця, О.Козакової та інших.

Таке поєднання, запропоноване авторами, дозволяє як зрозуміти багато процесів, які відбувалися під час будівництва міста Заліщики у другій половині XVIII століття, так і встановити їх значення для розвитку регіону.

Автори на основі ретельного і детального аналізу фінансових документів формують загальну та мозаїчну картину життя міста Заліщики. У виданні можна виділити декілька напрямів, які розглядають Михайло Сопилюк та Микола Бачинський. Перший напрямок описує облаштування побуту переселенців (будівництво міських будинків, водогону, шляхів сполучення), другий - формування та розвиток економічного потенціалу міста (вирощування виноградників, будівництво млинів, винарні, воскобійні, цегельні, табахарні, броварні, гуральні, суконної фабрики, фільваркове господарство, розвиток ремесел), третій напрямок – організація управління містом та військово-політичні процеси, пов’язані з його життям.

Досліджуючи цей напрям, автори зосереджують особливу увагу (і це знаково) на реконструкції ратуші як центру життя міста – його своєрідного серця.

В окремому розділі Михайло Сопилюк та Микола Бачинський описують функціонування магдебурзького права у м.Заліщики. Враховуючи те, що кордон між Османською імперією та Річчю Посполитою проходив Дністром, Заліщики стали важливим містом для створення прикордонних команд та проведення дипломатичних місій. Це підвищувало статус Заліщиків.

Цікавими є факти перебування в місті визначних діячів того часу, наприклад, англійського посла сера Джеймса Портера з сім’єю, науковця-географа, астронома, фізика, єзуїтського священника Руджера Йосипа Бошковича, посла Речі Посполитої в Отоманській Порті Томаша Александровича та інших, чим ці люди займалися у місті, як ставилося до них місцеве населення.

Духовне життя теж розглянуто з позиції первинності (зародження) – процесу будівництва сакральних споруд для задоволення духовних потреб різних напрямків християнства (греко-католики, римо-католики, євангелісти).  

Завершення історичної мандрівки сторінками видання по новоствореному в XVIII столітті місту Заліщики припадає на початок кардинальних змін у суспільно-політичному житті Речі Посполитої. Організація та виступ Барської конфедерації став початком її кінця. Адже могутня держава внаслідок її поділу між Австрійською, Російською імперіями та Пруссією перестала існувати.

Оскільки маємо справу з поважним історично-краєзнавчим виданням, тож наприкінці автори розмістили хронологічну таблицю з найважливішими датами та подіями, які стосуються початкового етапу існування міста.

З погляду сьогодення у представників підростаючого покоління третього тисячоліття при вивченні історії зародження міста Заліщики можуть виникати творчі ідеї для їх подальшої реалізації. Наприклад, відновлення виноградарства, яке закладалося ще у той період, комплексна реконструкція (або проведення) водогону чи упорядкування вулиць, організація цехового виробництва з виготовлення харчової продукції та товарів легкої промисловості, організація річкових перевезень тощо. Широка палітра економічного життя заліщан того часу вражає, як і фінансова допомога для їх втілення в життя.

У книзі описується ефективна та успішна, хоч подекуди складна і суперечлива, взаємодія різних соціальних і національних груп для розбудови міста. Серед будівничих – українці, німці, поляки, євреї, молдавани, вірмени і румуни. Це були місцеві мешканці краю та мігранти, які, отримавши привілеї, поселилися у місті та на його околицях. І всі вони знаходили  порозуміння у творенні міста. Важливою особливістю книги є подання фотодокументів присяг посадовців, цехових майстрів, які зобов’язувались вірно служити Заліщикам.

Однією з важливих - ключових - причин розбудови міста стало те, що воно належало каштеляну Станіславу Понятовському, батькові майбутнього короля Речі Посполитої. Саме завдяки його діяльності місто набуло популярності, а після його смерті син Станіслав-Август надав Заліщикам королівський привілей на організацію у ньому магдебурзького права. Важливу роль у розбудові Заліщиків відіграв Рудольф Оттикер, власник села Летячого, представник і генеральний комісар Станіслава Понятовського, який організовував і контролював забудову міста.

Для корінних мешканців міста Заліщики є справді унікальна можливість знайти у книзі «Становлення міста Заліщики в середині ХVIII століття» прізвища своїх родичів - тих, хто стояв біля витоків примноження життя рідного краю. Звичайно, з другої половини ХVIII століття минуло більше 250 років, історія внесла свої суворі корективи для кожного, хто її творив. Але тим і цікавіша, й привабливіша книга Михайла  Сопилюка та Миколи Бачинського, адже кожен може стати дослідником і шукачем першоджерел свого родоводу.

Чим сучасна ця монографія? Знайомлячись із фінансовими документами того періоду, зауважуємо, по-перше, ретельність, з якою писарі фіксували фінансові витрати для розвитку багатьох сфер життєдіяльності міста. У них вони  вказували і людей, яким було оплачено, і перелік виконаних ними робіт, враховуючи кошти до кожного злотого та гроша. Це - приклад для наслідування сучасними органами місцевого самоврядування у питанні фінансової дисципліни щодо використання коштів місцевих бюджетів, правильного розпорядження казною.

А по-друге, у виданні можна вивчати, як формувався бюджет тодішнього міста, які потреби заліщан і яким чином задовольнялися.    

Кожен із читачів, який хоче глибше і детальніше пізнати історію рідного краю, матиме змогу знайти у книзі те, що його справді цікавить. Адже, повторюю, це – не просто історично-краєзнавча монографія, а й книга, яка може стати настільною для тих, хто розвиватиме наше місто, опираючись на прогресивний досвід нашого минулого.

Василь ДЯКІВ,

історик, член НСЖУ