«З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТИ, ВЕЛИЧНА І СВЯТА, ІЗ ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, КОХАНА УКРАЇНО!» Святкування 30-річчя відновлення Незалежности України в Заліщиках-2021

 

У 30-у річницю проголошення Акту незалежности України, 24 серпня цього року, на заліщицькому майдані вранці відбувся благодійний забіг, організований освітньою програмою «Друзі» для підтримки дітей-сиріт, напівсиріт, соціально незахищених дітей з міста Заліщики та обласного багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру. Його  натхненниками стали волонтери Марина Іванська, Юлія Воробель, Таїсія Рубаняк, Андрій Білінський, Іванна Максимишин. Зібралися більше ста учасників заходу з різних установ, гімназії та шкіл міста, яких об’єднала небайдужість. На забіг приходили цілими сім’ями та родинами. До нього прилучилися і представники міської ради: секретар Уляна Лисак, заступник голови з гуманітарних питань Олеся Кирилюк, керівники та працівники відділів міської ради.

Розпочав подію парох церкви Покрови Пресвятої Богородиці, координатор освітньої програми «Друзі», отець Іван Сендзюк, який розповів про завдання заходу, подякував присутнім за милосердя, що є ознакою християнської любови, та закликав до примноження добрих справ. Роксолана Бова провела руханку під ритмічну музику, яка збадьорила і зарядила енергією присутніх.

Маршрут забігу проходив вулицями міста у супроводі представників поліції та невідкладної медичної допомоги. Після забігу кожен отримав сертифікат про участь у благодійному заході, внаслідок якого зібрано 17000 грн., а ще відчуття єднання у Божій любови, яка приносить силу духу і віри, та робить світ милосердним. На завершення події прозвучала пропозиція отця Івана Сендзюка про проведення традиційного благодійного забігу у День Незалежности України, яку підтримали присутні.

Того серпневого дня святкові події продовжувалися урочистою ходою колони, яка рухалася від церкви Пресвятого Серця Христового під звуки духового оркестру Заліщицької музичної школи. У колоні були представники влади, мешканці міста, які несли великий Державний Прапор України. Вшановуючи героїв-борців різних поколінь, біля пам’ятників та меморіального комплексу «Борцям за волю України» були покладені квіти та звучали мистецькі твори. Вони засвідчували любов і шану заліщан до тих, хто віддав своє життя у боротьбі за здійснення мрії багатьох поколінь – проголошення Незалежности України.

Тоді ж були покладені квіти до пам’ятника Осипу Маковею (23 серпня 1867 р. - 21 серпня 1925 р.) з нагоди вшанування дня народження та дати відходу за межу Вічности видатного письменника, педагога та громадського діяча. 

Далі на заліщицькому майдані відбулися урочистості, присвячені 30-річчю відновлення Незалежности України «Незалежній Україні слава нині і повік!». Прологом «Зродились ми великої години» у виконанні зведених хорів та танцювальних колективів (керівники Ганна Навізівська, Олена Свідзінська) розпочалося чудове свято. Продовженням стала вітальна пісня «День Незалежности» у виконанні Олександри Іліщук і танцювального колективу «Асорті» (балетмейстер Наталія Пелещишин). Рефреном звучало над майданом: «З Днем незалежности, велична і свята, із днем народження,  кохана Україно!»

Урочиста частина події розпочалося виконанням Миколою Когутом, Сергієм Костюком, Володимиром Червінським Державного Гімну України. Ведучі Оксана Безушко та Василь Дяків запросили до благословення і слова парохів місцевих церков - отців Романа Бронецького, Івана Сендзюка, Василя Хребтака, Ярослава Шмиглика, Богдана Сливку, які звернулися до присутніх з молитвою і напутніми словами, в яких подякували Богу за ту милість, яку Він дав нашому народу - державність, за мир і єдність, за перемогу добра і любови над злом та ненавистю.   

Заліщицький міський голова Іван Дрозд у своєму виступі привітав жителів громади з Днем Незалежности України, підкреслив, що історичні традиції національно-визвольної боротьби засвідчують бажання українського народу жити у вільній, соборній державі. Іван Петрович щиро подякував усім, хто за 30 років приклався до розбудови демократичної, вільної, незалежної України і вручив високі нагороди. 

Медаллю «30 років Незалежности України» Заліщицька міська рада нагородила фундаторів-державотворців, активних громадських діячів, учасників національно-демократичних перетворень: Володимира Кулачковського, Павла Лесюка, Пилипа Глібова, Василя Рудика, Івана Навольського, Степана Навольського, Ярему Бутковського, Павла Мамалигу, Любомира Рудька, Наталію Горин, Ярослава Гринишина, Романа Краснюка, Ігоря Косована, Михайла Короля, Михайла Сопилюка, Василя Іванишина, Василя Корчака, Антона Могилюка, Богдана Кіцканюка, Василя Дякова.

Висловлюючи безмежну та щиру вдячність родичам тих, хто віддав своє життя, захищаючи незалежність та свободу України у російсько-українській війні, міський голова І.П.Дрозд вручив подяки Євгенії Козак - матері Олега Гулька, Вірі Лаврик - матері Станіслава Лаврика, Аллі Квач - матері Ореста Квача, Ользі Стратій - дружині Володимира Стратія, Марії Зварич - матері Анатолія Карпця, Лілії Качці - дружині Івана Качки, Катерині Ромі, дружині Костянтина Роми, Олександрі Войчишин - дружині Бориса Войчишина, Ользі Джумазі - матері Андрія Джумаги, Дарії Боринській - матері Романа Боринського, Людмилі Гембатюк - дружині Олега Гембатюка, Наталії Потаповій-Дем’янів - сестрі Андрія Потапова, Василю Хапіцькому - батьку Сергія Хапіцького, Ганні Воронській - матері Михайла Воронського.

Грамотами міського голови нагороджені учасники бойових дій у зоні АТО/ООС Любомир Яремейчук, солдат 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, Віталій Мурин, Віктор Навольський.

За сумлінну працю, високий професіоналізм, зразкове виконання  службових обов’язків та з нагоди Дня Незалежности України нагороджено грамотою Тернопільської обласної державної адміністрації учасники ООС: Андрія Степового, Андрія Турковського, Михайла Турчака, Анатолія Цяпу; а грамотою Тернопільської обласної ради: Івана Шипітка, Романа Молдаванця, Ігоря Народового.

Ансамбль Заліщицького вищого професійного училища (керівник Володимир Червінський) натхненно виконав духовний гімн України «Боже, великий, єдиний…». Присутні на святі вшанували хвилиною мовчання всіх героїв, які віддали своє життя за незалежність і свободу України.

Захисники докладають велетенських зусиль для збереження мирного неба над головою громадян, для щасливого дитинства юного покоління і майбутнього нашої держави. Діти – вихованці закладів дошкільної освіти – під музику в’їхали на свято на велосипедах, самокатах і випустили у небо жовті та блакитні повітряні кульки як символ добра. Над майданом лунало: «Хай живе Україна! Навіки – вільна! Навіки – незалежна! Хай мир, спокій та щастя панують на нашій рідній землі!  Зі святом вас! З Днем Незалежности України!»

Фіналом урочистої частини звучала композиція «Україно! Многая літа!» - славень для семи труб з фортепіано у виконанні учасників дитячої музичної школи (керівник Назарій Матійчук, концертмейстер Ярослав Гринишин).

 Ведучі концерту, присвяченого 30-річчю відновлення Незалежности України,  Роман Мельник та Лілія Дмитрук разом із вихованцями Заліщицького будинку дитячої та юнацької творчости виконали величально «Заспіваймо пісню за Україну» та «Україна – це ми». У пісенний віночок слави і процвітання України вплели свої прекрасні художні номери Роксолана та Андріана Миронюки,  Іванна Шкрабик, дует у складі Юлії Котузяк та Николая Вереньки, народний аматорський театр пісні «Вишиванка» Заліщицького міського будинку народної творчості (керівник Сергій Костюк), а також натхненно пісню виконали Роман Мельник і Тетяна Богуцька.

Солістка Аліна Бронецька та танцювальний колектив «Асорті» Заліщицького міського будинку народної творчості (керівники Олександра Іліщук та Наталія Пелещишин) виконали вокально-хореографічну композицію «З днем народження, Україно!». Дарував усмішку глядачам вокальний ансамбль «Співаночка» с. Бересток (керівник Юлія Котузяк). Танцювальні композиції представляли молодша танцювальна група народного ансамблю пісні і танцю «Дністер» (балетмейстер Олена Свідзінська), колектив «A-girls» Заліщицької державної гімназії (постановниця Роксолана Виклюк).

Хорова група «Дністра» (хормейстер Ганна Навізівська, концертмейстер Олег Мартинчук), вихованці мистецької музичної школи Антоніна Пристаж, Степан Гущус, дует сім’ї Рахтурак (с. Лисичники), Ірина Українець презентували пісні, присвячені історії та красі рідного краю, сьогоденню та майбутньому.

На завершення концерту запрошені гості - пів фіналістка «Голосу Країни» Катерина Гладій та хіп-хоп артист, теле- та радіоведучий ХАС у своїх піснях дарували заліщанам любов та натхнення.

У рамках святкування силами колективів міста Заліщики і громади загалом були представлені виставки декоративно-прикладного мистецтва, квітів, відбулись цікаві майстер-класи, працювала розмаїта локація «Гостинна Заліщанщина», діяли атракціони, кіоски громадського харчування, фотозони.

Крім того, з нагоди Дня незалежности України традиційно відбувся шаховий турнір, у якому взяли участь шахісти з Бучача, Чорткова, Борщева та Заліщиків. У змаганнях кращим із заліщицьких шахістів став керівник клубу Василь Самборський. Під час цього турніру вшанували пам'ять славного заліщицького шахіста і благочинця Миколи Орищука.

Заліщицький міський голова І.П.Дрозд разом із виконавчим комітетом Заліщицької міської ради висловили щиру подяку всім, хто брав участь в організації та проведенні заходів, присвячених 30-й річниці відновлення Незалежности України. Адже 24 серпня була створена справді святкова атмосфера. Завдяки професіоналізму, креативності та злагодженій роботі дійство вийшло яскравим, незвичайним, веселим і незабутнім і пам’ятним.

 

Оксана ДЯКІВ,

редактор газети «Колос» (м. Заліщики)

 

Світлини Василя ІВАНИШИНА.

 

 

ОСОБЛИВИЙ СЛІД У ДУШАХ І СЕРЦЯХ УЧАСНИКІВ ЗАЛИШИВ ФЕСТИВАЛЬ «ВІЛЬНИЙ ДУХОМ. ПАМ’ЯТІ ОРЕСТА КВАЧА» (ЧАСТИНА ДРУГА)

 

Багатогранний і різно­­плановий за своєю сутністю фе­сти­валь «Вільний духом. Пам’яті Ореста Квача» відбувся 24-25 липня цьо­го року після дво­місячної активної підго­товки його організа­торами – роди­ною та друзями Ореста Квача, освітньою плат­фор­мою «Експертний кор­пус», Заліщицькою місь­кою радою, а також за участю партнерів (благо­дійний фонд «Повернись жи­вим», Новинарня, Ін­фор­м­агентство Армія­Inform), усіх небайдужих до цієї важливої події –  і, пере­ко­нана, залишив особли­вий слід у душах і серцях як дорослих, та i дітей, які стали учасниками цієї особливої патріотичної події в Заліщиках.

24 липня заліщани і гості міста згадували Ореста Квача і багатьох інших Героїв російсько-української війни, які тримають Небо над нами.

Щемними, зворушли­вими і болісними для бага­тьох стали відвідини вис­тавки «Сіверщина. Блок­пост Пам’яті». Її пред­ста­ви­ли рідні загиблих воїнів, які семеро прибули в За­ліщики на чолі з Люд­милою Кравченко.

Головними експона­та­ми виставки є портрети та особисті речі загиблих у російсько-українській війні. Речі розміщені у вітринах-ящиках від боє­припасів. Мета виставки – це висвітлення подій на Сході України, розповіді про загиблих у результаті вій­ськової агресії Росій­сь­кої Федерації українських солдатів та добровольців і на цих прикладах вихо­ва­ння патріотичних, відпові­дальних за долю України громадян. 

Організатором вистав­ки стала ГО «Єдина родина Чернігівщини». Ініціатором створення структури у 2016 році був Микола Шанський, батько загиблого у росій­сь­ко-українській війні Анд­рія Шанського. Пересув­на виставки «Сіверщина. Блокпост Пам’яті» подо­ро­жує по різних містах України задля єднання всіх патріотичних сил нашої держави.

У фестивалі також взяли участь представ­ники ГО «Родини полеглих воїнів Тернополя».

24 липня в Заліщики на фестиваль завітали юні пластуни з Чортків­щини та Бучаччини, прибу­ли педагоги закладів осві­ти м.Заліщики. Для них та їхніх наставників дуже цікавою стала гутірка «Українські настільні ігри як інструмент освіти та боротьби за історичну пам’ять», яку провів учас­ник російсько-української війни, мандрівник та роз­робник ігор Андрій Мочу­рад. Він представив скла­д­ну історичну тактичну гру «Гали­чина 1918-1919», щоб зацікавити перед­усім дітей і молодь україн­сь­кою історією. Гра не зай­має великої площі, як роз­повів розробник. Її мож­на розкласти на­віть на шкільній парті. Історич­на мапа з населени­ми пунктами Гали­чи­ни 1918 року, все точно так, як було тоді – річки, міста, мости, залізниці, на картках - інфор­ма­ція про учасни­ків тих подій, же­то­ни відпові­да­ють військо­вим підроз­ді­лам того часу, а це, зо­крема, військові підроз­ді­ли у складі австро-угор­сь­кої армії, російські та інші війська. Для участі у грі потрібні два-три учас­ники. На мапі кожен істо­рично виставляє військо, гравці отримують картки і оби­ра­ють для гри одну тактику – наступальну, розвідуваль­ну чи політич­ну, яка змі­нить престиж на світовій арені, тобто, ви­зна­чають тактику ведення бою і так пересувають вій­сь­ка кар­тою. Гравець вибу­до­вує свою тактику і стра­тегію бою, але хід історич­них по­дій при цьому не порушу­ється. Пройшовши весь етап гри, дитина чи моло­да людина дізнаєть­ся про складні воєнні події в Галичині у 1918 році, про людей, які були у них заді­я­ні, зокрема, про Петра Франка, Дмитра Вітовсь­кого, Станіслава Шептиць­кого та ін.

Андрій Мочурад, про­вівши вікторину, подарував дві гри учасникам гутірки.

З наставниками плас­ту­нів спілкувалася Тетяна Швидченко, одна з ініціа­торок фестивалю, істори­киня, керівниця освітньої організації «Експертний корпус». 

Модераторка Аліна Карбан вручила пластунам арт-плакати та інші вида­ння проєктів «Експертного корпусу» та Українського інститут національної пам’яті. 

Молодь і дорослих щи­ро зворушили гості-автори, які виступили на поетичній сцені «Поезія, народжена війною». Свої вірші натхне­нно читали: поетка, радіо­ведуча, громадська діячка Злата-Зоряна Паламар­чук, поетеса, журналістка, волонтерка, громадська діячка Олена Задорожна та письменник, вчений, громадський діяч, заснов­ник літературного проєкту «Дух Нації» Юрій Руф.  

Особливо мені запа­м’я­тався виступ Олени Задорожної, адже багато з нас уже чули її вірш,  що покладений на музику і став піснею, в якому звучать такі рядки:

Дівчата зрізають коси,

Туго шнурують берці.

Їм щастя наснилось,                                    

                           здалося.

Кровить забинтоване

                                серце…

Поетеса Олена Задо­рожна читала не тільки власні вірші, але й поезії своїх побратимів та по­сестр по перу й участі в російсько-українській війні. Це були вірші десяти авторів – воїнів-добро­воль­ців, медиків, волон­терів – зі збірки  «Рядки з передової» (Антологія поетів, обпалених війною). Особисто для мене дуже важливим є те, що це – думки, погляди, почуття, оцінки, які закладені в поетичному слові, людей, котрі пізнали російсько-українську війну крізь призму власного непрос­того досвіду, зафіксувавши у віршах емоції, рефлексії пережитого.

Варто зазначити, що книжкову виставку, зокре­ма й видань місцевих авто­рів, під назвою: «За рідну землю, за Україну!» пред­ставили на фестивалі працівники Заліщицької міської публічної бібліо­теки. Як зазначила її керівниця Світлана Пукіш,  «бібліотекарі підготували пам’ятний альбом «Герої в наших серцях» про Героїв-земляків, учасників російсько-української війни, а також бібліо­графічний нарис «Люди свободи» (краяни-Герої Небесної Сотні, учасники АТО). Відвідувачі виставки, наші краяни, впізнавали на цих фото своїх батьків, синів, дідусів. Фестиваль знову і знову нагадав нам про довготривалу війну, де гинуть наші захисники».

Під час фестивалю зацікавлених слухачів зібрала гутірка «Як знайти репресованих родичів: відеоінструкція», яку про­вів Євген Янкевич, пред­ставник Галузевого дер­жав­ного архіву Україн­сь­кого інституту національної пам’яті. Під час цього за­ходу його учасникам були надані конкретні відео­інструкції та роз’яснення щодо можливостей і алгоритму пошуку репре­со­ваних рідних, що є бо­лю­чою проблемою для ба­га­тьох родин, членів яких нищила тота­літарна радянська машина.

На території ни­ж­нього парку працювала лока­ція Центру для уча­с­ників АТО та їхніх сімей «Банде­рів­сь­кий Схрон», що заснований наве­сні 2016 року пора­неними учасни­ка­ми Революції Гід­ності та ветера­на­ми російсько-ук­ра­їнської війни для своїх побратимів.

Центр у с.Клу­бівці Тисме­ниць­кого району Івано-Франківської області пра­цює як Будинок ветерана, де ветерани у кризових ситуаціях мають можли­вість тимчасового прожи­вання у колі побратимів. Ветерани, які створили Центр, знають наскільки тяжким може бути повер­нення до мирного життя. Потреба у «перезаванта­же­нні» виникає одразу після повернення з зони бойових дій, іноді – через роки, іноді – регулярно. Перебування серед інших ветеранів та волонтерів, у доброзичливому середо­вищі, в якому відчувається безпека, розуміння, по­тріб­ність, допомагає вете­ранам адаптуватись до мирного життя.

Учасники війни можуть вста­но­вити або відновити соціальні зв’язки. Крім того, вете­ра­ни своїми ру­ками вигото­вля­ють суве­нірну та іншу продукцію, яку можна придбати.

Під час фестивалю бу­ли зібрані пожертви на до­по­могу фронту з метою пе­редачі всіх грошей фонду «Повернись живим!».

 

У рамках фестивалю відбувся шаховий турнір пам’яті Ореста Квача, в якому взяли участь вісім учасників. За результатами шахових баталій перше місце посів Володимир Аніловський, друге – Олег Оксенюк, третє – Василь Самборський.

 

Багатьох підлітків і молодь зацікавив вишкіл (показовий інструктаж з поводження зі зброєю та військова тактика для юнаків та дівчат), а також показові виступи з бойових мистецтв.

Увечері акустична сцена зібрала любителів української патріотичної пісні: виступили київський рок-гурт «Колір Ночі» та музична формація Ukiez. 

 

Після концерту про­зву­чали спогади сучасників, родини та друзів про Ореста Квача, було показане відео про нього.

 

Учасникам фестивалю був запропонований пере­гляд фільму «ЕКС» під від­критим небом. Діяла по­льова кухня та працювало наметове містечко.

25 липня для учасників фестивалю відбувся сплав по річці Дністер по мар­шруту «Устечко-Заліщики» з фінішем на Тінистому пляжі.

Підсумовуючи роз­по­відь про фестиваль «Віль­ний духом. Пам’яті Ореста Квача», на якому вшано­ву­вали також численних наших Герої, які поклали свої жи­ття в російсько-україн­сь­кій війні на вівтар не­залежности України, варто на­­голосити, що всіма організаторами цієї події, зокрема родиною Ореста Квача, Аллою Василівною Квач, було докладено над­звичайно великих зусиль, щоб провести такий ва­жливий патріотичний захід. Він поєднав у собі широку палітру різнопланових ці­ка­вих подій, став новим і особливим у духовно-па­тріотичному розвитку За­лі­щи­ків, а також усіх учас­ни­ків, які 24 липня прибули на фестиваль з різних міст і сіл України.

До речі, як зазначила у своєму інтерв’ю програмі «МузБат» Тетяна Швид­чен­ко, одна з ініціаторок по­дії, історикиня, керів­ни­ця освітньої платформи «Експертний корпус», у перспективних планах організаторів провести фестиваль також наступ­но­го року, зробити його традиційним, ще масш­таб­нішим і яскравішим.

 

Оксана ДЯКІВ,

редакторка газети «Колос»

(м. Заліщики, Тернопільська область)

 

Світлини Василя ІВАНИШИНА та Юрія ГАНЧУКА.

 

«Вільний духом. Пам’яті Ореста Квача» - фестиваль єднання однодумців-патріотів (Частина перша)

 

Сім років іде су­часна ро­сій­сь­ко-ук­раїнська ві­йна. Ук­раїна всіма силами захищає свою територіальну цілісність від загар­бника-окупанта. У війні гине цвіт нації – громадяни-патріо­ти, які своїм життям збе­рігають мир і спокій для кожного з нас. І ми завжди па­м’ятаємо та будемо па­м’ятати тих, чиї душі стали у лави Небесного Воїнства під час захисту Укра­їни від ворога.

У Заліщиках 24-25 липня цього року від­бу­вся фестиваль «Віль­ний духом. Пам’яті Оре­ста Квача». Його орга­ніза­торами стала роди­на Ореста Квача, друзі, “Експерт­ний корпус” - ос­вітня організація, що ви­світлює історичні, мілі­тарні, куль­турні та суспі­льні теми, Заліщицька міська рада (голова Іван Дрозд). 

23 липня Орест Квач відзначав би своє тридця­тиріччя, але для всіх рід­них, друзів він залиши­ться 23-річним  патріо­том України, нескоре­ним борцем проти росій­ського поне­волювача. У той день ввечері біля пам’ятника на могилі Оре­ста Квача на місце­вому кладовищі відбули­ся військові почесті па­м’яті Героя, у яких взяли участь, крім родини, представників громадсь­кости, гостей, вихова­нці Київсь­кого військо­вого ліцею ім. І.Богуна, де сво­го часу навчався О.Квач. 

Розпочався фести­валь наступного дня біля каплички у нижньому парку. У відкритті взяли участь представники міс­цевої влади, зокрема секретар міської ради Уляна Лисак, заступник міського голови з гума­нітарних питань Олеся Кирилюк, начальник від­ділу культури, молоді та спорту Оксана Безушко, заступник начальника відділу освіти Назар Стратій та ін., громад­ськість, родичі загиблих під час АТО/ООС, вете­рани АТО/ООС, численні гості, які прибули з різних куточків України. 

Провели поминальну панахи­ду за загиблими Героями у російсько-ук­раї­нській війні і змовили щиру молитву за пере­могу українського війська настоятель кафедраль­ного собору Верховних Апостолів Петра і Павла міста Чортків Андрій Ле­мчук, отці Володимир Дрозд, Василь Бойчук, отець Василь Щур (села Колодрібка, Зозулинці), Володимир Драбик (се­ла Городок, Кулаківці), парохи міста Заліщики - церкви Пресвятого Се­рця Христового - о. Ро­ман Бронецький - та По­крови Пресвятої Богоро­диці - о. Іван Сендзюк. У своїх молитвах присутні звер­нулися до Бога, щоб по­м’янути тих, хто віддав найдорожче - життя - за наш мир і спокій в сьо­годенні, просили у Бога сили віри та духу здолати зло агресора, яке не дає нам розвиватися та ста­вати сильною державою, а також допомогти у скла­дні хви­лини.

Отець Андрій Лемчук у спільній з громадою мо­литві, складеній єписко­пом Бучацької єпархії владикою Дмитром Гри­го­раком, просили Божої опіки та заступництва для воїнів, які перебувають на передовій, щоб Господь примножив їм здоров’я, зберіг та захистив їх від лихого і утвердив віру в перемогу над ворогом.

Після молитви про­лунав духовний гімн Ук­раїни «Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни…» у виконанні це­рковного хору та пройшли почесним строєм вихо­ванці Київського війсь­кового ліцею ім.І.Богуна. 

Усі події фестивалю «Вільний духом. Пам’яті Ореста Квача» відбува­лися на різних локаціях нижнього парку. Крім того, були місця, де пре­зентували свою діяль­ність організації, які у різний спосіб творять спільну пам’ять про по­леглих Героїв новітньої війни ХХІ ст. Це - Тер­нопільський обласний центр сприяння територі­альній обороні Терно­піль­ської обласної ради, 15-а Державна пожежно-рятувальна частина уп­равління Державної слу­жби України з надзви­чайних ситуацій в Терно­пільській області м. Залі­щики, міська публічна бібліотека, Центр для учасників АТО та їх сімей «Бандерівський схрон» (Івано-Франківська обл.), ГО «Єдина родина Чер­нігівщини» та ін. Під час заходів присутні могли ознайомитися з вистав­ками: «Героїчна оборона Донецького аеропорту», «Вертаємо своє» – до річниці звільнення різних міст Сходу України, «Віль­ний духом. Пам’яті Оре­ста Квача», «Сіверщина. Блокпост пам’яті», Вік­тора Гурняка - «Від Майдану до війни». Пра­цювали з дітьми фахівці Заліщицької ху­дожньої школи, Будинку дитячої та юнацької творчості Залі­щицької міської ради, відбувались майстер-класи.

24 липня понад 30 байкерів з Чернігівщини, Чортківщини і не тільки проїхали вулицями Залі­щиків та алеями парку - як місця фестивалю - у пам’ять про Ореста Ква­ча. Вони також схилили голови у шані Герою на цвинтарі. 

 Однією з локацій фес­ти­валю, яка була спрямо­вана на популяризацію серед місцевих мешкан­ців та гостей події скла­дних сторінок сучасної історії національно-ви­звольних змагань першої половини ХХ століття, став «Історичний полігон 3.0». Роботу локацій розпочав співзасновник освітнього проєкту «Екс­пертний корпус», грома­д­­ський діяч, працівник Український інститут національної пам’яти, учасник АТО Роман Кулик. Він запросив до слова юриста, дослідника істо­рії Івана Гоменюка, за­сновника історичного ре­сурсу «Пустощі східноєв­ропейської Кліо», який ознайомив присутніх зі складним пе­ріодом істо­рії західноукра­їнських зе­мель 1919р. Він провів слу­хачів звиви­стими шля­хами Галиць­кої армії, яка пройшла сла­вний шлях від Львова до Чо­рткова, а по­тім далі – за р.Збруч. Ак­центував увагу на супереч­ливому харак­тері взає­мин полі­тичної та війсь­кової елі­ти УНР та ЗУНР, які не мо­гли у відпо­відальний мо­мент перед більшовиць­кою та біло­гвардійською небезпе­ками знайти точ­ки по­розуміння, щоб від­стояти незалеж­ність. 

Наступний виступаю­чий Володимир Бір­чак,  історик, один із най­кращих дослідників історії боротьби УПА, заступник головного редакто­ра «Іс­торичної правди» та ке­рівник академічних про­грам Центру дослі­джень визвольного руху. У своїй роз­відці «Останні самураї УПА» він цікаво розпові­дає про тих, хто не ско­рився більшовицькому ре­жиму, а залишився жити підпільником навіть після завершення націо­нально-визвольних зма­гань у 1950-х роках. Їх життєві долі ще чекають не тільки на своїх дослід­ників, але й митців. У своєму виступі Володи­мир Бірчак постійно наго­лошував, що такі люди є свідченням їх глибокої си­ли волі та ідейних націо­налістичних переконань, що дозволили у такий спосіб засвідчити протест українців проти радянсь­кої окупаційної влади.  

Святослав Липовець­кий, відомий історик, публіцист, журналіст у лекції «Незнаний вояк: революційне підпілля між­воєнної Галичини» рефлексував над темою,  наскільки націоналісти­чна діяльність молодих галичан першої третини ХХ століття є аргументом поняття «найкрутішого покоління», яке введено американськими соціо­ло­гами та засобами ма­со­вої інформації. Воно трактується, на думку автора, у той спосіб, що українська молодь своїми вчинками формувала ро­зуміння важливости наці­ональної ідеї як об’єкти­вної реальности для здо­буття незалежности Ук­раїни в історичній перс­пективі. 

На завершення лек­то­рію “Історичний полі­гон 3.0” Іван Хома, канди­дат історичних наук та найві­доміший дослідник теми Січових Стрільців та Єв­гена Коновальця, у своїй лекції «Чому військові та політичні проєкти Євгена Коновальця були успіш­ними?» на основі істо­ричних архівів давав відповідь на це питання. Він зазначав при цьому, що саме громадський і політичний досвід Євгена Коновальця до років Першої світової війни став тією основою, яка дозво­ли­ла йому у міжвоєнний період стати лідером націоналістичного руху. Порівнюючи з сучасністю, автор говорить про схо­жість політичних еліт, їх ставлення до суспільно-політичного становища українців та національно-визвольних змагань після поразки Української на­ціонально-демократич­ної революції.

Виступаючі дослідни­ки історії ґрунтовно і глибоко давали відпо­віді на питання присутніх, ділилися своїми планами на майбутнє.

Національна історія України постійно розви­ва­ється  внаслідок су­ча­сних досліджень науков­ців на основі опрацьо­ваних архівів. І саме вони дозволяють у роки ро­сійсько-української агре­сії доносити громадянам правду про минуле нашо­го національно-визволь­ного руху, формувати вла­сну національну ідентич­ність, стійку самосвідо­мість для боротьби за сильну незалежну Укра­їну.

Василь Дяків, історик, член НСЖУ

Світлини  Василя Іванишина та “Експертного корпусу”. 

(Публікація в газеті «Колос» (м. Заліщики). 30 липня 2021 року).