Національно-визвольна боротьба Української Повстанської Армії у нашому краї – свідчення безприкладного героїзму патріотів, які в складних умовах зуміли протистояти одній із найстрашніших, найсильніших у світі тоталітарних систем – комуністичній.
Не зважаючи на те, що час віддаляє нас від тих вікопомних подій, діяльність вояків УПА та ОУН повинна назавжди закарбуватися в історичній пам’яті нації, яка будує незалежну Українську державу. Важливим історичним джерелом для вивчення подій є документи, які зберігаються у Тернопільському обласному архіві.
Знаний педагог, літератор, громадський діяч, краєзнавець із смт Товстого Данило Онищук у книзі «Щоб знали і пам’ятали (Архівні документи Чортківського надрайону Чортківсько-Бережанської округи ОУН (Товстенський і Заліщицький райони Тернопільської області 1945-1947 роки)», виданій Тернопільським ПП «Принтер-Інформ», зібрав, систематизував і підготував матеріали, які розповідають про складні часи національно-визвольної боротьби проти більшовицьких окупантів. Нелегко було патріотам отримувати та фіксувати інформацію про безчинства радянської влади у цей період, адже їх помічники піддавалися загрозі арешту, катувань, репресій і навіть жорстокої смерти.
Важливо сучасному поколінню знайомитися з безцінними документами, які засвідчують форми та методи терору, демонструють нелюдяне, негуманне ставлення радянської влади до цивільного населення краю. У документах наведено багато фактів діяльності ОУН-УПА проти окупаційної більшовицької влади, приклади героїзму Самооборонних кущових відділів.
Боротьба була всенародною. Фактично в усіх селах краю діяли національно свідомі осередки, які організовували опір комуністам.
Упорядник Д.П.Онищук систематизував архівні документи у хронологічній послідовності. У вступних заувагах він окреслив критерії та чинники, які враховував під час їх опрацювання і підготовки до друку, назвав морально-етичні засади, яких дотримувався, зазначив особливості західноукраїнського правопису до 1939 року.
Коли ми читаємо унікальні документи, то перед очима, немов у калейдоскопі, з’являються події майже 80-літньої давності, які допомагають усвідомити весь трагізм життя цивільного населення, котре перебувало під постійним тиском червоного терору, а також і відкриваються факти національно-визвольного руху, учасники якого чинили відчайдушний опір окупаційному більшовицькому режиму.
Насильство, ґвалтування, побиття, арешти, репресії, облави, засідки, виселення, нищення майна, збір податків, грабунки, жорстоке поводження з людьми – це далеко неповний перелік діяльності більшовицької влади та підрозділів НКВС у Товстенському і Заліщицькому районах.
Різноманітними були форми націоналістичний опору. Крім бойових дій проти сил НКВС, боротьби з більшовицьким партійним активом та стрибками, справедливого покарання їх посібників, захисту цивільного населення від терору, патріоти проводили у непростих умовах агітаційно-пропагандистську роботу, закликаючи не коритися, а продовжувати боротьбу.
Документи відображають заходи з організації колгоспів, до яких місцеве населення не хотіло записуватися. І більшовицька влада насильно змушувала селян це робити. Багато матеріалів присвячено насильницьким методам збору податків (континґенту) у різних селах районів. Частина свідчень розповідає про репресії проти членів націоналістичного руху та їх родин: від переслідування, побиття і до арештів, катувань, вбивств, виселення.
Окремо у книзі є підбірка інформації про організацію та проведення «найдемократичніших виборів депутатів до Верховної Ради УРСР» у лютому 1946 року. Аналізуючи «вибори», патріоти зауважили, що значна частина місцевого населення чинила опір щодо своєї участі в голосуванні. Вибори відбувалися під пильним наглядом військових гарнізонів, підрозділів НКВС, більшовицького активу, які перебували у кожному селі. Читач ознайомиться в документах з тим, як діяла радянська пропаганда, які форми та методи примусу використовувала щодо людей під час передвиборчої агітації, як ставилася більшовицька влада до антиагітації, яку проводив національно-визвольний рух.
Українці не хотіли брати участь у каральних акціях НКВС по виявленню патріотів та терору щодо них. Документи повстанців засвідчують, що колишні фронтовики під будь-якими приводами не бажали вступати у селах до цих парамілітарних загонів, створених енкаведистами, відмовлялися виконувати розпорядження більшовицької влади, здавали зброю. Влада чинила на них фізичний, психологічний, моральний тиск.
Шкільне життя у ті складні часи теж не оминули своєю увагою вояки УПА, зазначаючи, що і там радянська влада чинила терор та насильство, організовуючи піонерські та комсомольські організації, записуючи туди найкращих учнів, не питаючи про їх бажання. Під час рідкісних зустрічей націоналістичного руху з червоноармійцями перші зазначали, що діяльність НКВС проти місцевого населення спонукала других по-іншому подивитися на українських патріотів, які боронять свою землю і борються за незалежність України.
Документи за 1947 рік описують жорстокість влади під час організації виселення місцевих українців до Молотовської области.
Протоколи, складені патріотами, засвідчують звірства більшовиків проти мирного населення та побратимів.
Заклик до продовження національно-визвольної боротьби проти ворога, за історичні традиції українського державотворення, утвердження сили духу та величі – такі провідні ідеї звернень УПА та її Проводу до бійців, червоноармійців, підрозділів МВД.
Упорядник Д.П.Онищук пропонує увазі читачів тексти та музику повстанських пісень, які засвідчують високий рівень усвідомлення борцями за волю України своєї важливої місії.
І на завершення книги Данило Онищук вміщує розповіді про життя та діяльність патріота Товстенського краю Степана Фридрака, який і у свій поважний вік продовжує справу вшанування загиблих героїв-побратимів у рідному містечку; про історію свого рідного села Солоне, яке теж славиться нескореним національним духом і традиціями. Особливо відзначає, поряд із легендарними садківчанами Іваном Попадиним і Юстиною Грицик, багаторічного в’язня сталінських таборів, талановиту, мистецьки обдаровану людину, свого односельця Григорія Герчака.
У книзі «Щоб знали і пам’ятали» вміщена цікава розвідка Оксани Дяків, редакторки газети «Колос», членкині Національної спілки журналістів України, про участь її дідуся Петра Рудого (псевдо «Зозуля») у національно-визвольному русі.
Відгомоном пам’ятних подій є фрагменти краєзнавчих нарисів про ті події: Миколи Горбаля «Презентація життя», Юлія Танчука «…І війна, і перемога», Яреми Фридрака «Товстенські епізоди», Василя Дрозда «Село Нагоряни на тлі історії України», Михайла Сопилюка «Степан Слободян – провідник ОУН Карпатського краю», Ярослава Павлика «Історія Товстого».
Світлини патріотів рідного краю, які в 40-50-і роки ХХ століття і в третьому тисячолітті захищають від російського агресора рідну землю, незалежність України та продовжують традиції попередніх поколінь, а також дві поезії Данила Онищука завершують сторінки цікавої і пізнавальної книги, пронизаної патріотичним українським духом...
А ті, величні й горді,
Що в бій сміливо йдуть,
У пам’яті народній
Ніколи не помруть!
Учасники тих вікопомних подій у Засвітах. І тільки пам’ять про них, про їх велич духу допоможе нашим сучасникам будувати нову демократичну патріотичну незалежну Україну.
Данило Онищук складає подяку тим, хто допоміг у виданні книги: голові Тернопільської ОДА Володимиру Трушеві, Богданові Кухті, членам юнацьких клітин ОУН 1940-х років, громадсько-політичним активістам Степанові Фридраку та Романові Данилейку, вчителю школи смт. Товсте Миколі Буцю.
Життя триває... Зростають нові покоління незалежної України. Хай ця книга стане ще одним містком між минулим та сьогоденням заради творення майбутнього незалежної України-держави.
Василь ДЯКІВ,
історик,
заслужений вчитель України
Немає коментарів:
Дописати коментар