79 років трагедії в Заліщиках...

 5 липня 2020 року з нагоди 79-ї річниці вшанування пам'яті в'язнів, які загинули від рук НКВС у липні 1941 року, в Заліщиках відбувся поминальний захід за участю духовенства та громадськості міста. Напередодні представники районної та міської влади вшанували загиблих, поклавши до пам’ятного хреста квіти і запаливши лампадки...

У неділю, 5 липня, священники церков міста відслужили поминальну панахиду з участю чоловічої хорової капели «Гомін». 

До учасників події звернувся отець Роман Броне­цький, парох церкви Пресвятого Серця Христового, який вів мову про загиблих, їхній справжній патріотизм, його духовні начала, щиру любов до України.

Голова громадської організації «Самообо­рона Заліщицького району» Павло Лесюк, взявши слово, наголосив на тому, що радянська система не просто вбивала людей, а піддавала їх жахливим тортурам.

Павло Михайлович наголосив на тому, що на сході України сьогодні йде війна з тим же ворогом - Росією, наші воїни віддають життя і здоров’я, захищаючи неза­лежність України. 5 липня виповнилась шоста річниця визволення Крама­торська. «Ми віримо, що буде звільнено і Донецьк, і Луганськ, і Крим!»

«Історія людства не знала таких жорстоких планових убивств, які вчинили агенти НКВС, - сказав Василь Іванишин. – Масові вбивства в тюрмах Вінниці, Луцька, Дрогобича, Зо­лочева, Самбора, Дубно, Станіслава.

З Чортківської тюрми у 1941 році пішли в небуття понад 2,5 тис. людей. У Чорткові розстріляно 769 осіб, в Умані – 954, з них 79 – уродженці Заліщанщини».

Перед учасниками події виступив заступник дирек­тора Заліщицького аграрного коледжу, історик, автор та співавтор багатьох краєзнавчих книг Михай­ло Сопилюк, зосередившись на фактах боротьби за вільну Україну й на протистоянні українських патріотів з більшовицьким режимом.

У двотомнику співавторства Михайла Сопилюка та Миколи Бачинського  «Заліщики: роки, події, люди» описується липнева трагедія 1941 року в Заліщиках.

Дослідники рідного краю Василь Олійник, Антон та Володимир Могилюки, Михайло Сопилюк і Микола Бачинський ретельно, по крихтах збирали свідчення очевидців з міста Заліщики, Городенки, сіл Дзвиняч, Добрівляни, Печорна, селища Кострижівки, шукали документальні підтвердження в архівах, детально їх аналізували для того, щоб зберегти правду про звірства НКВС. Як описують історики-краєзнавці, 5 липня 1941 року спецпідрозділом разом з вагонами ув’язнених  був підірваний залізничний міст у м. Заліщики. Антон Могилюк у своїх розвідках навів орієнтовну кількість жертв: у підірваних і спалених вагонах було близько 400 людей. Напередодні, 4 липня, 8 вагонів доїхали з попутнім військовим ешелоном до м. Заліщики.

5 липня 1941 року – ще 6 або 7 вагонів було завантажено людьми і відправлено на Заліщики з вагоном, де містилася документація тюрми. Дослідники зазначають, що 2001 року знайдено запис розповіді одного з безпосередніх виконавців, що знищив вагон із документацією на станції Тлусте, і був присутній під час вбивства ув’язнених на станції Заліщики. З його розповіді, 8 вагонів з ув’язненими прибули до міста вранці. Після обіду – ще 6 вагонів, вранці відправлених із Чорткова на Гусятин-Хмельницький, але дорога виявилася підірвана, і тому повернутих назад.

5 липня 1941 року, під вечір, вагони з в’язнями на станції Заліщики облили гасом і спиртом, підпалили, виштовхнули на міст та підірвали його. 

Того ж дня зі сторони селища Кострижівка, що на буковинському березі, з підірваного моста було скинуто 1 або 2 вагони з в’язнями Коломийської тюрми. Тих, хто спливав, добивали у воді і на березі аж до села Синьків. У ті дні на Дністрі була велика повінь. Тим не менше, кільком дівчатам вдалося врятуватися з води у с. Добрівляни. Викинуті на берег тіла ховали в селах вниз по Дністру до с. Окопи.

Михайло Сопилюк в своєму історичному дослідженні засвідчує: «Через більше, ніж 50 років, 7 липня 1992 року, на березі Дністра, неподалік залізничного мосту в Заліщиках, деканом УГКЦ, отцем Василем Погорецьким із Заліщиків разом зі священниками сіл Добрівляни, Торське та Ворвулинці було освячено пам’ятний хрест».

На завершення пам’ятної події в Заліщиках зі словами вдячності до учасників дійства звернувся голова РО "Спі­лка учасників АТО "Дні­стровський вал" Степан Навольський. Усі присутні виконали Державний Гімн України.

Пам’ятаємо минуле, щоб трагедії не повторилися у сьогоденні та майбутньому, адже вбивали українців за те, що вони любили рідну землю, шанували мову та звичаї, боролися проти окупаційної більшовицької влади.

Від трагічних подій в Заліщиках минає 79 років, але й сьогодні нашим громадським та державним обов’язком є пом’янути душі загиблих, згадати патріотів добрим словом і постійно нагадувати про небезпеку, яка приходить на наші землі з боку Росії.

Оксана Дяків

Світлини Василя Іванишина та Оксани Дяків