Пісня "Коли ви вмирали, вам дзвони не грали". Ансамбль Заліщицької музичної школи

Руслана МАЛАНИЧ "ЗЕРНЯТКА ІСТИНИ – В ДУШІ ДІТЕЙ" (ЗОШ І-ІІІ ступенів смт.Товсте)

Ціннісне ставлення особистості до держави посідає чільне місце в системі сучасної освіти Нової української школи (НУШ). Патріотичне виховання молоді є одним із пріоритетних завдань нашої ЗОШ І-ІІІ ступенів смт.Товсте, яка працює під керівництвом директора Марії Окопняк. Марія Антонівна велику увагу приділяє виховній роботі з дітьми, зокрема національно-патріотичному вихованню. Плекаючи у дітей любов до рідної культури, мови та історії, ми дбаємо про майбутнє нашої нації. І.Франко мудро зазначив: «Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою невтомною працею любіть Україну». Тому кожен виховний захід, який проводиться у нашій школі, має на меті формування національної свідомості школярів.

Яскравим прикладом є конкурс поезії «Пам’яті Героїв Крут присвячується», зініційований заступником директора школи з виховної роботи Світланою Леськів. Усі учасники надзвичайно емоційно цитували поетичні рядки про подвиг студентів-крутян, який став символом мужності та безумовної любові до Батьківщини. Натхненно декламували вірші: Евеліна Туктамишева, учениця 5-Б класу, Арсен Юхимук (5-A клас), Зоряна Бугай (8-А клас), Максим Свистун-Халупник, Михайло Стефанишин, Жасміна Шушко (6-А клас), Ілона Голик (7-А клас), Юлія Вакун (7-Б клас), Аліна Семерез (6-Б клас), Анастасія Щупачинська (8-Б), Богдана Сагановська (9 клас). Патріотичні заходи на вшанування крутянців проводяться систематично, кожного навчального року, як, наприклад, година спілкування «День пам’яті Героїв Крут», яку провела зі своїми учнями класний керівник Зорислава Оробчук (на фото внизу).

У рамках національно-патріотичного виховання в школі проводять виховні години, вшановують ветеранів Другої світової війни. У класних кімнатах оформлено куточок пам’яті Героїв Небесної Сотні, а в День захисника України учні листівками вітають місцевих воїнів АТО. Щороку діти беруть активну участь у зборі необхідних речей для військових та передають їх волонтерам, що вирушають з допомогою на Схід України. З 2016 року в нашій школі відкрито Музей-криївку підпільної друкарні УПА імені «Стяга» національно-патріотичного спрямування, в якому відтворено побут повстанців. Друкарські машинки, гасова лампа, лежаки і стіл, застелені вишитими обрусами – усі ці експонати, представлені в експозиції, дають змогу перейнятися атмосферою далеких буремних часів боротьби українців. Роботою музею керує вчитель історії Володимир Полевий. Нині проблема патріотичного виховання набуває особливого значення, оскільки від її вирішення багато в чому залежить майбутнє нашої нації, адже на Сході України йде війна за незалежність нашої держави. Щиро віримо, що зернята істини, які ми, педагоги, сіємо у душах наших дітей, дадуть плідний урожай на славу рідної України.

Руслана МАЛАНИЧ, соціальний педагог ЗОШ І-ІІІ ступенів смт.Товсте

ПРОЄКТ «ВЧИТЕЛІ-ПОЕТИ» У ЗАЛІЩИЦЬКІЙ ДЕРЖАВНІЙ ГІМНАЗІЇ

Уже 25 років учителі Заліщицької державної гімназії розвивають таланти учнів, допомагають випускникам обрати свій шлях у житті, вкладаючи в них частинку свого серця. На конкурсі поетичних талантів одна з гімназисток написала такі слова:

Гімназія - наш рідний дім,

І вчаться мудрі діти в нім,

А вчителі нам за батьків…

Такі слова, мабуть, є справжньою нагородою для колективу Заліщицької державної гімназії. Як бібліотекар навчального закладу пропоную ознайомитися з цікавими фактами з життя наших учителів, зокрема розповісти про педагогів-поетів. На мою думку, кожен із моїх колег є поетом, але не всі можуть у цьому зізнатися. У проєкті «Вчителі-поети» я разом із гімназистами гуртка «Журналістський центр», що діє при бібліотеці закладу, розкажу про декого з них. Учасниками гуртка та цього проекту є Назар Цупер, який знімав та монтував відео, а також Максим Сендзюк і Юлія Боднар, які брали інтерв’ю у педагогів. Наприклад, Надія Іванівна Сопилюк – учитель хімії.

Здавалося б, які хімічні зв’язки можуть спричинити поетичні реакції? Але працюючи багато років у гімназії, на одному із семінарів Надія Іванівна спіймала себе на тому, що почала говорити віршами. І це на уроці хімії! Гімназисти недовго залишалися в боргу і почали писали вірші, присвячені хімії. Тарас Степанович Середюк - учитель української мови та зарубіжної літератури. Можна сказати, потомствений поет.

Мати - педагог гімназії Ольга Панасівна Середюк, до речі, моя вчителька, запам’яталася творчими уроками, різними вечорами-інсценізаціями. Тарас Середюк написав «Гімн гімназії», багато патріотичних віршів. Жоден сценарій свята не обходиться без його віршованих рядків: привітання для гостей з Німеччини, Америки чи представлення команди на змаганнях «Січ», конкурси екології, пожежних та чимало інших заходів. Чого тільки варта назва його поетичної збірки «Зимовий гербарій»! На тему рибальства вчитель може говорити безкінечно, йому позаздрив би й Остап Вишня. Його захоплення розведенням декоративних рибок, майструванням акваріумів втілилося в роботі гімназійного гуртка «Акваріумісти», який веде Т.С.Середюк. А ще неодноразово в учительську педагог приносив крихітних папужок. Здавалося б, вони після таких подорожей не виживуть, але, виявляється, їх потрібно було підгодовувати вітамінами, вербовими гілочками та багато чим іншим. Тарас Степанович – справжній природолюб! За 25 років гімназія встигла виховати учнів, які прийшли в заклад знову уже як педагоги. Отож, знайомтеся: Наталія Василівна Зубик - учитель української мови та літератури.

Її мати – вчитель-словесник Марія Мар’янівна Бежук. Свою літературну творчість Наталя почала в стінах навчального закладу, писала вірші, як сама зізнається, на останніх аркушах зошитів. У гімназійні роки видала збірку «Розкрилля», в якій поділилася сокровенними почуттями. Запам’яталося, як у перші дні Помаранчевої революції 7-А клас, в якому навчалася Наталя, «втікав» на майдан. А дівчина з трибуни читала свій вірш «Єднаймося, українці!», що є актуальним і сьогодні. Зараз Наталя Василівна займається педагогічною та науковою роботою, нещодавно захистила кандидатську дисертацію. Мабуть, якби поставила перед собою мету, то давно стала б доктором наук, маючи великий потенціал, могла б працювати в Києві, писати наукові праці, видавати збірки… Але вирішила й надалі єднати свою долю з гімназією, де успішно ділиться знаннями з учнями. Працює в нашому закладі сім’я педагогів Дякових. Тато, мама та дочка – усі пишуть вірші. До того ж Надія Василівна Байгуш (Дяків) - колишня гімназистка. Ще в роки навчання публікувала свої поезії в журналах та газетах. Зараз працює вчителем англійської та німецької мов. Василь Григорович Дяків – заслужений вчитель України, автор віршів та багатьох публікацій у пресі, співавтор підручників.

2020 року став переможцем найпрестижнішої педагогічної нагороди Global Teacher Prize Ukraine. Оксана Іванівна Дяків – учителька образотворчого мистецтва, редактор газети «Колос», заслужений журналіст України, надзвичайно обдарована особистість. У гімназійній бібліотеці є чотири збірки віршів та прози Оксани Дяків з восьми її авторських видань, свого часу відбувалися цікаві поетичні зустрічі з вихованцями та педагогами закладу.

Тож багато це чи мало: стільки поетів в одному колективі?! Хтось може позаздрити, а інший скаже: «Такого не буває». А ще хтось завітає до нас і теж стане поетом. Адже гімназія – це наш спільний дім, і ми радо чекаємо вас у нім!

Наталія СКОРОПАДСЬКА, вчитель трудового навчання та бібліотекар Заліщицької державної гімназії

(Докладніше про згаданих у статті педагогів та їхню творчість можна дізнатися на блозі авторки та на YuoTube каналі Natalia Skoropadska)

Василь ДЯКІВ, переможець Global Teacher Prize Ukraine: «ВЧИТЕЛЬ — ЦЕ ОСОБИСТІСТЬ, ПАТРІОТ І НОВАТОР»

Василь Дяків із Заліщиків Тернопільської області переміг у національній премії Global Teacher Prize Ukraine. Відзнаку порівнюють із Оскаром для освітян. Переможець отримав зоряну статуетку Global Teacher Prize Ukraine, а також отримає 250 тисяч гривень, поїздку на найбільшу освітню подію Global Education and Skills Forum та один рік безкоштовного навчання від організатора премії — «Освіторії». Церемонія нагородження з червоною доріжкою відбулася 3 жовтня біля Арки Дружби Народів у Києві.

Василь Дяків викладає історію, громадянську освіту та основи здоров’я. Він здобув звання «Заслужений вчитель України», торік переміг у конкурсі «Учитель року», а 59 його учнів є переможцями конкурсів Малої академії наук України. Професійна мрія переможця — реформувати систему освіти так, щоб український вчитель став прикладом свободи й відповідальності для учнів. Журі обирало переможця серед майже трьох тисяч претендентів. У національній учительській премії взяли участь освітяни з усіх регіонів, а найактивнішими традиційно стали Київська та Дніпропетровська області.

«Українські вчителі, ви - справжні супергерої та супергероїні 2020 року! Ви працювали по 18 годин на добу через Zoom, Skype, з екранів телевізорів, і зробили все, щоб попри карантин у наших дітей була освіта та було майбутнє. Сьогодні всі хочуть сказати вам дякую!», — зазначила засновниця премії, голова громадської спілки «Освіторія» Зоя Литвин. Під час вручення премії Василь Дяків виголосив: «Вчителі важливі — це справді так. Ми горді з того, що наша педагогічна спільнота впевнено йде до зірок європейських і світових стандартів освіти. Вчителі важливі! І ми розуміємо та усвідомлюємо те, що ми не хочемо бути в ролі прохачів. Ми творимо реальність. Ми здійснюємо мрії: і інших вчителів, і учнів, і батьків — усіх, хто причетний до освітньої системи.

Вчителі важливі! І ми горді з того, що творимо нові команди, які вирішують локальні проблеми для того, щоб українська освіта в глобальному просторі займала почесне високе місце. Вчителі важливі! Я дякую Богу, що дав мені це покликання — любити дітей, бути вчителем. Я дякую дітям, адже вчитель без дітей — це не буде вчитель, це буде людина, яка просто виконує свої обов’язки. Я дякую сім’ї, тому що це – одна з найважливіших цінностей для будь-кого з нас. І я дякую силі нашої команди. Насамперед, громадській спілці «Освіторія» — команді, яка демонструє наполегливо, впевнено і послідовно, що ми не тільки хочемо бути європейською державою і мати європейську освіту, ми будуємо це. Так, це непросто, надзвичайно складно, але ми йдемо на це. Дякую тим друзям, які сьогодні неймовірні. Я щиро вдячний нашій «ТОП-10» — десятка вчителів справді надихає. Вона додає снаги та сил, і говорить: іди вперед, твори, але не сам, а там, де кожен несе свою відповідальність.

І я дякую команді Заліщицької державної гімназії та директору Войчишин Олександрі Дмитрівні. Адже 24 рік я працюю там, і це – команда однодумців, які досягають вершин… Завтра ми будемо пам’ятати це натхнення, щоб будувати нову Україну, Нову українську школу. В Україні є багато таких вчителів, які хочуть і роблять усе, щоб Україна була сильною, незалежною державою. І тільки вчитель — особистість, патріот і новатор буде виховувати нове покоління особистостей, патріотів і новаторів! То нехай кожен відчує потребу в спільній команді, щоб ми не тільки говорили, а й працювали на благо нашої держави!»

Також до журі премії увійшли кураторка премії і телеведуча на каналі «1+1» Наталія Мосейчук, співзасновник Української академії лідерства Роман Тичківський, переможниця Global Teacher Prize Ukraine 2019 Наталя Кідалова, ексміністр освіти Лілія Гриневич, переможниця світової премії Global Teacher Prize 2018 Андрія Зафіраку, юний підприємець, десятикласник Арсеній Добровольський. Global Teacher Prize Ukraine 2020 проходить у партнерстві з Microsoft, агроіндустріальним холдингом МХП, Zagoriy Foundation, JuniorZ, DeltaHost, Varkey Foundation та Програмою сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Компанія «Делойт» в Україні виступає партнером премії та забезпечує прозорість процесу голосування. Генеральні медіапартнери — телеканал «1+1», ТСН та «Освіторія.Медіа». Інформаційну підтримку здійснюють UA: Суспільне мовлення, журнал «Країна» та «Газета по-українськи». Премію підтримують компанії B-Pro, EdPro, Arber, UGears, Видавництво Старого Лева, освітні центри «Лінгвіст» та Grade, а також громадські організації GoGlobal та УАЛ.

Громадська спілка «Освіторія»

Василь Дяків: "ТІЛЬКИ КОМАНДА ДОСЯГАЄ РЕЗУЛЬТАТУ!"

Упродовж 11-14 вересня цього року на мальовничій локації м.Дніпро відбувалося унікальне дійство, на яке з’їхалися десять найкращих педагогів, за версією Національної премії Global Teacher Prize Ukraine-2020, з різних регіонів України. Товариство було натхненне й творче, підтримане громадською спілкою «Освіторія» (голова Зоя Литвин) та професійним журі. Мені пощастило потрапити у когорту професіоналів, команду однодумців-освітян. Це - Андрій Олійник (Дніпропетровщина), Анна Домнич (м. Київ), Іван Верещака (Херсонщина), Олександр Чучаєв (Кіровоградщина), Олег Пустовойт (м. Одеса), Микола Тарасюк (м. Житомир), Наталія Зима (м. Хмельницький), Людмила Тоцина (м. Маріуполь), Вікторія Ломака (м. Суми). Усі ми викладаємо різні предмети в закладах освіти різних населених пунктів нашої держави, але прагнемо рухати освіту вперед, долаючи перешкоди і творячи новий освітній простір. Ми працювали в створеному Дніпрі асесмент-центрі, який був методом комплексної оцінки педагогів, з використанням взаємодоповнюючих методик, орієнтований на оцінку реальних якостей освітян, їх психологічних і професійних особливостей, а також виявлення їх потенційних можливостей. Діяльність такого асесмент-центру мала на меті ознайомити журі з унікальним досвідом кожного з обраних з майже 3000 учителів, які подали заявки на це змагання. Серед випробовувань були самопрезентація, перевірка вміння працювати у команді під час проведення уроків на соціально важливі теми як уроків-онлайн для шестикласників, так і офлайн для учнів 10 класу в одній із приватних шкіл м.Дніпра, і стратегічна сесія, у якій команди мали можливості в експрес-режимі запропоновувати журі вирішення озвучених головою Дніпропетровської ОДА освітніх проблем регіону: забезпечення шкільних автобусів освітнім контентом, розробка моделі навчання дітей, які перебувають у лікувальних закладах, пошук шляхів взаємодії педагогів і дітей, які потрапили у складні соціальні обставини і проживають у спеціальних будинках. А друге стратегічне завдання запропонувала ексміністерка Лілія Гриневич: розробити модель української школи майбутнього та відзначити, яким чином кожен вчитель із ТОП-10 Національної премії Global Teacher Prize Ukraine-2020 зможе допомогти реалізувати виклики Нової української школи (НУШ).

Команда ГС «Освіторія» організувала змістовну й цікаву культурну програму, знайомлячи з перлинами-локаціями м.Дніпро. Хто ж був у складі журі, яке було єдиною командою з ТОП-10, але мало свої завдання? Крім голови ГС «Освіторія» Зої Литвин та ексміністерки Міносвіти Лілії Гриневич, це були: переможниця Премії-2019 Наталія Кидалова, переможниця Global Teacher Prize-2018 Андріа Зафірако з Британії, телеведуча Наталія Мосейчук, керівник та співорганізатор Української академії лідерства Роман Тичківський, учень 10 класу Арсеній Добровольський, який із 12 років активно працює у громадському секторі. Атмосфера творчого єднання, командний дух, оптимізм, віра у те, що зусилля кожного з нас принесуть позитивні результати для розбудови освіти України – такий підсумок нашої кількаденної педагогічної діяльності в Дніпрі. Результати Премії будуть оголошені 3 жовтня. А висновок кожен може зробити сам. Для мене це - новий досвід, виклики, бажання і прагнення нести ідеї Нової української школи у серця кожного – від батьків, педагогів до дітей. Адже тільки команда досягає злагодженості та підкорює висоти, лише відповідальність кожного за успішне виконання свого завдання допомагає будувати європейську свідомість громадян незалежної України.

Василь ДЯКІВ, учитель Заліщицької державної гімназії

На світлині: команда учасників під час стратегічної сесії (зліва направо) Наталія Зима (м.Хмельницький), Василь Дяків (м. Заліщики), ексміністерка Міносвіти Лілія Гриневич, Микола Тарасюк (м. Житомир).

Н.БАЙГУШ "ЛІТНЄ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ З ГЕТЕ-ІНСТИТУТОМ"

Чи можна у період карантинних обмежень зібрати понад 350 вчителів та викладачів німецької мови з Європи, Азії та Африки в одному місці, щоб разом ділитися професійним досвідом та навчатися новим підходам до викладання іноземної мови? Гете-Інститут Німеччини взявся за реалізацію саме такого амбітного плану і запропонував педагогам з різних куточків світу долучитись до програми підвищення кваліфікації Fortbildungssommer 2020: digital. Сюзанне Бекер, Ренате Кьол-Кун, Зігрід Завельсберг і Катаріна Тімм – члени команди тренерів із Гете-Інститутів у Берліні та Мюнхені – розробили 40-годинну навчальну програму для освітян, а також спланували онлайн-програму культурних заходів. Програма передбачала три навчальні фази: робота на онлайн-платформі Moodle і вивчення курсу за вибором, відвідування онлайн-семінарів, лекцій і участь у баркемпі та заключна фаза, – реалізація спільного дослідницького міні-проєкту. Пройшовши попередній відбір, успішні апліканти отримали можливість долучитися до програми підвищення кваліфікації та обрати один курс із 14 курсів методико-дидактичного і країнознавчого характеру, які розкривали підходи до викладання німецької мови для різних вікових груп, а також знайомили учасників програми з цифровими інструментами і проєктними методами навчання. Наприклад, відповідно до своїх професійних інтересів я обрала курс «Методика і дидактика викладання німецької мови для підлітків».

Навчання на курсі було дуже інтенсивне, адже з перших днів керівники курсу Алексанра Обрадовіч і Паті Рамішвілі запропо¬нували групі з 28 педагогів з України, Італії, Польщі, Угорщини, Кіпру, Лівану, Узбекистану, Індії та багатьох інших країн змістовний методичний навчальний матеріл із цікавими завданнями, а також відкритий майданчик для обміну досвідом та продуктивної дистанційної співпраці у групах. Під час опрацювання курсу вчителі поглибили свої знання про фізіопсихологічні особливості розвитку підлітків та їх способи вивчення нової інформації, ознайомилися з новими цифровими інструментами та методами викладання, а також заглянули у світ інтересів підлітків Німеччини.

Наступний етап навчан¬ня відбувався наживо і приніс дуже багато вражень і позитивних емоцій. Було надзвичайно приємно побачити керівників та учасників свого курсу, поспілкуватися онлайн із колегами з інших країн та разом обговорити питання, які цікавлять і хвилюють освітян по всьому світу. Під час занять слухачі поповнили свої методичні скарбнички багатьма креативними вправами, іграми та формами роботи з учнями, які вносять в урок різноманіття та підвищують навчальну мотивацію підлітків.

Не можу не згадати про дві динамічні та інтерактивні лекції, на яких із доповідями виступили викладачі з Німеччини та Австрії. Так, доктор наук, професор Вільного університету Берліна Міхаела Замбаніс та викладач Майк Вальтер із Народного університету району Фрідріхсгайн-Кройцберг (Берлін) презентували принципи перформативної дидактики і розповіли про свою книгу “In Motion: Theaterimpulse zum Sprachenlernen“, в якій, користуючись останніми відкриттями нейронауки та власною викладацькою практикою, доводять позитивний вплив рухової активності на уроці для вивчення іноземної мови. Лекція доктора наук, професора Томаса Штрассера із Віденського педагогічного університету була присвячена темі викладання іноземної мови під час дистанційного навчання. У ній професор Штрассер дав чудовий огляд ефективної організації процесу дистанційного навчання та поділився своїм баченням ролей освітян у сучасному світі.

Учасники також взяли участь у баркемпі (конференції, яка проходить у форматі обговорень, презентацій, тренінгів). Саме там я отримала змогу поспілкуватися у вільному форматі з іншими колегами на теми навчальних ігор та мобільного (електронного) навчання. На цьому продуктивному обговоренні завершився другий етап літнього навчання з Гете-Інститутом. Що ж далі? Як підсумок набутих знань і вмінь, учасники програми планують продовжити співпрацю. Зокрема, ми разом із колегами з Польщі та Литви розробляємо спільний міні-проєкт, який стосується використання цифрових інструментів для розвитку лексичної ти писемної компетентностей під час викладання німецької мови. На мою думку, професія вчителя – це завжди власний розвиток та навчання, адже лише зростаючи професійно та співпрацюючи з колегами, можна створити справді мотивуюче і успішне навчальне середовище для наших дітей.

Надія БАЙГУШ, вчитель іноземних мов Заліщицької державної гімназії

Інтерв'ю з директором Заліщицького ВПУ Віктором Євгеновичем СТОЯКОМ "Нові горизонти професійної освіти"

Понад 70 років готує кадри Заліщицьке вище профе­сійне учили­ще. Про ро­боту педаго­гічного та учнівського колективів сьогодні кореспонденти газети «Колос» ведуть розмову з дирек­тором навчального за­кладу Віктором Євгеновичем Стояком.

-  Розкажіть, будь ласка, які професії сьогодні в училищі здобувають молоді люди?

- Нашу розмову хочу розпочати з історії, адже сформований навчальний заклад був ще у далекому повоєнному 1948 році, готуючи кваліфікованих ро­біт­ни­ків за спеціальностями «швея-мотористка», «бух­га­лтерський облік». Бага­тьох із тих, хто закладав пі­д­валини закладу, хто цілковито віддавав себе навчально-виховному процесу, вже немає серед нас. Ми можемо з вдячністю згадувати цих людей та гідно нести естафету зна­ного в Україні навчального закладу. Зрозуміло, що у розвиток училища значний вклад на різних етапах його історії внесли директори Савелій Герасимович Кос­тюк, Роман Михайлович Хом’як, Іван Петрович Дрозд…

Сьогодні, орієнтуючись на потреби ринку праці та з огляду на значимість у суспільстві тих чи інших спеціальностей, у нашому навчальному закладі  молодь має змогу опановувати  наступні професії: кравець, перукар (перукар – мо­дель­єр), манікюрник; кухар-кондитер; штукатур; ли­цю­вальник-плиточник; тракторист, машиніст сіль­сь­когосподарського вироб­ни­цтва; слюсар з ремонту сіль­ськогосподарських  машин та устаткування; водій авто­транспортних засобів категорії «В», «С1». Форма навчання на усіх спеціаль­ностях державна, прожи­вання у гуртожитку безкош­товне, понад 80 % учнів отримують стипендію.

- У нинішніх умовах належна і гідна підготовка майбутніх спеціалістів немислима без виробни­чо­го потенціалу, без тех­ніч­но грамотних спеці­а­лі­с­тів.  Чи володіє цим бага­жем Ваш навчальний заклад ?

- Звісно, тільки справді висококваліфікований ко­лек­тив викладачів та май­стрів здатний підготувати сучасних грамотних спеці­алістів. У нашому навчальному закладі працюють 22 ви­к­ладачів-предметників – спеціалістів вищої кате­горії, більшості з яких при­своєно педагогічне звання «старший викладач». Оволодіти професійними навиками мо­лодому по­колінню допомагають також 22 май­­стри виробничого на­вчання. Це лю­ди, здатні збагатити ро­зум і се­рце кожної дитини.

Звичайно, матеріальна база зі здобу­ття професій – не менш важливий чинник  май­бутньої фаховості здо­бу­вачів освіти, тому, відпо­від­но до Державних стандартів, в училищі обладнані кабінети та майстерні. У нас є три перукарські та манікюрна майстерні з необхідною для навчання технікою та інструментами; майстерня для штукатурів, лицювальників-плиточни­ків, база якої оновлюється відповідно до вимог часу.

У 2016 р., після приєднання Товстенського лі­цею до Заліщицького ВПУ, була введена в дію новітня  лабораторія для кухарів-кондитерів. На сьогодні  - це простора зала, осна­щена сучасною побутовою технікою та естетичним посудом для приготування страв майбутніми кухаря­ми. Учні Товстенського від­ділення мають змогу удосконалювати майстерність з ремонту та керування транспортними засобами в технічних майстернях та на полігоні.

 Крім цього, до послуг здобувачів освіти - спор­ти­в­ні та актові зали, два гур­то­­житки, їдальні, два стаді­они.

Педагогічний колектив постійно працює над творчим розвитком кожного учня, прищеплюючи інте­рес до знань, любов до об­раної професії, розвиваючи пізнавальні, творчі інте­реси.

- Як виживає очолюваний Вами заклад в умовах оптимізації осві­ти, особливо сільської, а також у період демогра­фічних проблем?

- Профтехосвіта області уже пережила процес оптимізації. Не оминув він і нас, адже у 2016 році, відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки за № 671, відбулася реорганізація Товстенського професійного сільськогосподарського ліцею шляхом приєднання до Державного професійно – технічного навчального за­кладу «Заліщицьке вище професійне училище».

 Хочу зазначити, що даний процес пройшов належно, безболісно. Нам вдалося зберегти люд­ський потенціал, що є важливим, матеріально-технічну та навчальну бази, постійне вдосконалення яких у мене в пріоритеті.

 Життя триває, і ми не можемо, склавши руки, сидіти в бездіяльності, тому вдалось провести ремонт покрівлі гуртожитку, їдаль­ні; заміну вікон у навча­льних корпусах, гуртожитку на енергозберігаючі, проведено капітальний ре­монт педагогічного кабі­нету, гуртожиток та навча­льні корпуси підключені до Інтернету. Значна робота проводиться з благоустрою кімнат гуртожитку, проведено капітальний ремонт вбиралень, умивальників, побутових кімнат, кухонь; виконано плиткове облицювання підлоги. І що є моєю найбільшою радістю та гордістю – практично кожен об’єкт є працею рук наших вихованців- здобу­вачів будівельної професії та їх майстрів. Ця робота здійснюється на уроках виробничого навчання та виробничої практики.

Покращення побутових умов та умов навчання, я вважаю, є одним із чинників приваблення абітурієнтів, особливо у час демографічної кризи. Адже сучасні діти обирають комфортні умови проживання, навчання та затребувані на сучасному ринку праці професії. Без перебільшення у нас це є.

- Ваші випускники – це Ваша гордість. У чому простежується успіх педагогів і учнів? Де переважно працюють випускники Вашого навчального закладу ?

- З огляду на вимоги сучасного ринку праці  робітничі спеціальності є найбільш затребуваними як в Україні, так і за кордоном. Випускники нашого училища мають змогу працювати в перукарнях, яких тільки у нашому місті є чимало, у барах, ресторанах, кафе, у швейних ательє. Хороші трактористи затребувані для роботи в сільгосппідприємствах, агрохолдингах. Наші будівельники виконують роботу різноманітної складності у нашій країні та за її межами. Дехто з наших випускників створює свої маленькі підприємства: перукарні, майстерні з пошиття та ремонту одягу, будівельні бригади.

 Особливою гордістю для педагогічного колективу є учні, які продовжили навчання у закладах вищої освіти. Наші випускники Наталія Кубишин та Роман Фестрига, здобувши фах актора, досягли уже значних висот у своїй професії, зігравши ролі в кіно, театрі, ставши переможцями багатьох конкурсів.

 Іскра майстерності цих молодих людей загорілася саме в стінах нашого навчального закладу, адже перші кроки у мистецтво вони зробили у нас.

 Намагаючись засівати душі своїх вихованців зернами порядності, краси, естетики, ми не забуваємо про підтримку духу патріотизму, відданості Україні та готовності стати на її захист. Гордістю не тільки своїх батьків, а й усієї учили­щної родини є наші випускники: брати Назар та Віталій Савчуки, Микола Швед, Олег Дмитерко, Василь Ходань, які без вагань у перші дні російської окупації стали на захист України. Боронити рідний край пішов і наш викладач Павло Сергійович Брєєв. Тішить ще й те, що усі наші захисники повернулись додому живими.

- Практично всі учні учи­лища досить юними за­лишають домівку. Хто і що допомагає їм відчувати атмосферу дому і здій­с­нити безболісний пере­хід  у самостійне життя?

- Безперечно, це - умови проживання, які відтво­рю­ють атмосферу домаш­нь­ого затишку. Але найголо­вніше – дати дитині відчуття потрібності у колективі, за­цікавити. У цьому процесі ва­жливу роль відіграє соці­ально – психологічна служба навчального закладу, здій­снюючи індивідуальний підхід до кожної молодої лю­ди­ни. Це - клуби за інтереса­ми, різноманітні гуртки, спор­тивні секції, можли­вість відвідувати бібліотеку, музей училища як для здій­снення навчального про­цесу, так і для самороз­ви­тку. Наші учні мають мож­ли­вість брати участь у конкурсах фахової майстерно­сті. Вони неодноразово ви­бо­рювали призові місця. А це - шлях до вдосконалення та підвищення майстерно­сті.

 Вагоме місце у формуванні культури, духовності, естетичних смаків нашої молоді займає художня самодіяльність. Наш заклад є активним учасником творчих звітів професійно – технічних та вищих навчальних закладів I – IV рівнів ак­ре­дитації. Дипломами обласного управління освіти і науки неодноразово  нагороджувались учасники концертних програм – читці, со­ліс­ти, хор, ансамблі. І ця спі­ль­на аматорська праця не­а­би­як згуртовує колектив педагогів та учнів.

 Знаю, що велика сім’я Заліщицького ВПУ усвідомлює свою значимість та роль надійного оберега інте­ле­к­туальної і творчої сили на­роду, є тією установою, яка сприятиме виведенню про­фесійно-технічної освіти України на нові горизонти та досягнення.