Василь Дяків "Міжнародна онлайншкола збирає знавців історії"

Історія недалекого минулого у сучасного покоління викликає багато питань, на які немає однозначних відповідей. Ще тридцять-сорок років тому батьки та старше покоління жили в іншій державі, яка сповідувала інші принципи, виховувала дітей та молодь на інших ідеалах. Але люди, які жили тоді, живуть і сьогодні. І молодому поколінню необхідно навчитися спілкуватися з попередніми поколіннями, розуміти їх, усвідомлювати минуле як стартовий майданчик для побудови майбутнього. Саме відповідям на ці питання був присвячений онлайн історичний семінар на тему: «Як подолати травматичне минуле?». Його організаторами стали Фонд Korber Stiftung, DVV International. Семінар був складовою частиною проєкту «Історичні змагання в Білорусі, Грузії, Молдові та Україні», який мав на меті дослідити сімейні історії у контексті подій 1980-1990 років. Фінансувався захід міністерством закордонних справ Німеччини. Національними партнерами були історичні громадські організації цих країн. В Україні – це Всеукраїнська асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба». У заході взяли участь представники організаторів Кароліна Йохальм, Катя Фаусер, які привітали учасників та подякували командам за творчу співпрацю, відкритість під час реалізації цього важливого проєкту і подальших успіхів. Особливу увагу акцентували виступаючі на складнощах, які виникають під час проведення таких онлайншкіл, але висловили впевненість на подальшу успішну реалізацію інших проєктів у майбутньому.

На зустрічі була представниця посольства Німеччини в Грузії Барбара де Шешель. Ліліт Дабягян, модератор фінального воркшопу, зазначила, що команди ще працюють над проєктами і фінальна версія буде оприлюднена на сайті у грудні. Відрадно, що у результаті національного відбору серед переможців конкурсу «Радянське минуле (Пере)осмислення історії» в Україні для участі в історичній онлайншколі була обрана учениця 10 класу Заліщицької гімназії Віталіна Безушко.

На семінарі свої роботи представили команди з Грузії та Білорусі. Перша стосувалася абхазько-грузинської війни на початку 90-х років ХХ століття і долі сімей, які змушені були покинути батьківщину, друга – долі родини, яка були примусово відселена з території радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 році. Учасники онлайнконференції ставили питання командам, брали активну участь у дискусії. Організатори навели приклад, коли наприкінці 80-х років ХХ століття радянська учениця листувалася з ровесницею з Болгарії. Але, як з’ясувалося, після детального аналізу способу написання, стилістики, лексики листів і сучасних досліджень з використання Інтернету вони надсилалися з Німецької Демократичної Республіки. Таким чином, маючи інформацію від рідних та близьких, які розповідають про своє минуле, варто критично мислити та перевіряти факти. Після загальної сесії відбувалася сесія у національних групах, де учасники з України ділилися досвідом збору різноманітної інформації, яка стосувалася 1980-1990 років, враженнями від цього і подальшими планами. В українській групі презентації провели Ольга Іванкіна про життя родини у цей період та учениця Заліщицької державної гімназії Віталіна Безушко про участь дідуся Ярослава Матвійовича Фізора, який родом із с.Іване-Золоте, у війні в Афганістані в період 1981-1982 рр. Під час дискусії група розмірковувала над минулим та сьогоденням, над тим, які виклики життя для старшого покоління у 2020 році та як формувався їх світогляд наприкінці другого тисячоліття. В обговоренні взяли участь і керівник команди Заліщицької гімназії Василь Дяків та Олег Смирнов, директор представництва DVV International в Україні. Історія завжди багатогранна і немає однієї правильної відповіді на конкретне питання. І те, що вчора вважалася часто єдино правильним, сьогодні в силу подій та обставин розглядається в зовсім іншому контексті. Тому молоді необхідно вчитися спілкуватися у родині зі старшим поколінням, щоби зрозуміти його, шукати спільні цінності, які допомагатимуть творити сильну Україну. Адже сучасну історію неможливо творити без усвідомлення власних місця та ролі у сучасному вимірі. Такі проєкти допомагають це зробити, що важливо як для родини, так і для суспільства, держави в цілому.

Василь ДЯКІВ, вчитель історії Заліщицької державної гімназії, координатор команди